Порядок нарахування амортизації основних засобів і відображення її в бухгалтерському та податковому обліку

Балансову вартість груп 2, 3 і 4 амортизують доти, доки вона не дорівнюватиме нулю. Виводячи з експлуатації об’єкт будь-якої із цих груп (крім випадків продажу), балансової вартості групи не змінюють. А ось при продажу її зменшують на вартість реалізованого об’єкта без ПДВ. Якщо остання виявляється більшою за балансову вартість групи, то її прирівнюють до нуля, а суму перевищення включають до валового доходу відповідного звітного періоду.

Балансову вартість групи також зменшують, якщо на початок кварталу вона не містить матеріальних цінностей. Тоді на її балансову вартість збільшують валові витрати, після чого її вважають рівною нулю; одержують компенсацію за вимушену заміну від страхової компанії, або особи, винної у завданні шкоди (вартість групи зменшують на суму компенсацій). Щоб полегшити податковий облік операцій з основними фондами, на підприємствах доцільно використовувати спеціальні самостійно розроблені відомості, що допомагають сформувати показники рядків податкової звітності.

Враховуючі ці моменти можна стверджувати, що прийнята на сьогодні облікова практика, згідно з якою основні засоби можуть амортизуватися лише за встановленими нормами амортизації у складі загальної групи основних засобів, є недоречною, бо не відповідає вимогам Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, зокрема критеріям визнання активів і результатів їх використання підприємством.

Згідно з П(С)БО 7 [1] нарахування амортизації призупиняють на період реконструкції, модернізації, добудування, дообладнання, консервації об’єктів основних засобів. У податковому ж обліку сказане стосується тільки основних фондів групи 1. Виведення із експлуатації об’єктів основних фондів груп 2–4 (через будь-які причини, крім продажу) на їх балансову вартість, а тому на амортизацію, ніяк не впливає.Процес списання подальших витрат, пов’язаних з обслуговуванням та експлуатацією основних засобів, тобто при проведенні ремонтів за П(С)БО 7 [1] „Основні засоби” відносять до складу витрат того періоду, у якому вони були здійснені чи проводиться їх капіталізація, тобто включення до балансової вартості основного засобу, який ремонтувався, що звичайно, залежить від кінцевих результатів ремонту. Якщо в результаті ремонту основні засоби відновили свої технічні можливості, що дозволить одержати від нього очікувані економічні вигоди протягом первісно визначеного терміну його корисної експлуатації, то ці витрати необхідно визнати як витрати у Звіті про фінансові результати у тому періоді, коли вони були здійснені. Якщо ж ці витрати на ремонт основного засобу були здійснені з метою або внаслідок здійснення яких очікуване надходження майбутніх економічних вигід від подальшого використання цього основного засобу перевищить їхню первісну оцінку, то в цьому разі витрати на ремонт необхідно капіталізувати, збільшивши на їх величину балансову вартість основного засобу, а значить і збільшивши таким чином суму, що підлягає амортизації протягом переглянутого чи залишкового терміну корисного використання основних засобів.

Процедура визнання витрат на ремонт основних засобів як у статті Звіту про фінансові результати чи суми збільшення балансової вартості необоротного активу в балансі ні в якому разі не може визначатися за абсолютною чи відносною величиною цих витрат, а лише економічними та технічними наслідками такого заходу, як ремонт.

Таким чином, у випадку, коли в результаті ремонту основний засіб просто відновлює свої технічні характеристики, то відповідні бухгалтерські записи будуть такими:

– у момент здійснення витрат: дебет рахунків: 91 ”Загальновиробничі витрати”, 92 „Адміністративні витрати”, 93 ”Витрати на збут”, 94 ”Інші витрати операційної діяльності”, 644 ”Податковий кредит”; кредит рахунка 631 ”Розрахунки з вітчизняними підрядниками” (при здійсненні ремонту підрядним способом), або кредит рахунків: 20 ”Виробничі запаси”, 66 ”Розрахунки з оплати праці”, 65 ”Розрахунки за страхуванням” та ін. (при виконанні ремонту господарським способом).

Якщо у результаті ремонту очікується збільшення економічних вигід, пов’язаних із використанням основного засобу, порівняно з початковим рівнем, робиться таке проведення: дебет рахунка 10 ”Основні засоби”; кредит рахунків: 631 ”Розрахунки з вітчизняними підрядниками” 20 ”Виробничі запаси”, 66 ”Розрахунки з оплати праці”, 65 ”Розрахунки за страхуванням”.

Згідно з принципами відповідності та обачності витрати, пов’язані з використанням ремонтних робіт у наступному періоді згідно з планом технічного обслуговування устаткування, можуть бути відображені у складі резервного ремонтного фонду: дебет рахунків 91 ”Загальновиробничі витрати”, 92 ”Адміністративні витрати”, 93 ”Витрати на збут”, 94 ”Інші витрати операційної діяльності” та кредиту рахунка 47 ”Забезпечення наступних витрат і платежів”.