Порядок нарахування амортизації основних засобів і відображення її в бухгалтерському та податковому обліку
Стосовно основних фондів групи 4, особливих проблем не виникає, оскільки і до, і після 1 січня 2004 року норма амортизації щодо них становить 15 %.
Таким чином, щодо наявних на 1 січня 2004 року балансових вартостей основних фондів груп 1, 2 і 3, у тому числі створених у результаті проведення ремонтів орендованих об’єктів основних фондів, застосовуються “старі” норми амортизації, а саме: група 1–1,25 %, група 2–6,25 %, група 3–3,75 %. Щодо придбаних (виготовлених) після 1 січня 2004 року нових (що не були в експлуатації) об’єктів груп 1, 2 і 3, а також стосовно витрат на покращання цих об’єктів застосовуються “нові” підвищені норми амортизації.
У результаті такого “роздвоєння” груп за ставками амортизації у підприємства у 2004 році може виникнути необхідність застосування різних норм амортизації “всередині” груп 1, 2, 3.
Але пп. 8.6.1. Закону про податок на прибуток [2] дозволяє платникам застосовувати інші норми амортизації, що не перевищують установлені цим Законом. У зв’язку з цим платники, для яких застосування “нових” норм амортизації не є принциповим з погляду зменшення оподаткованого прибутку, але завдасть лише додаткових проблем обліку, можуть застосовувати у 2004 році “старі” норми амортизації до всіх об’єктів основних фондів (і “нових”, і “старих”). При цьому таке рішення необхідно прийняти до початку 2004 року і його не можна змінювати протягом року (необхідно відобразити в обліковій політиці підприємства); доводиться до відома податкового органу разом із поданням декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2004 року.
Отже, амортизації за ”новими” нормами підлягають не всі новопридбані підприємством об’єкти основних фондів, а тільки нові, які раніше не були в експлуатації.
Наявність двох різних норм амортизації передбачає введення в податковому обліку відповідної аналітики, найзручнішої для підприємства. Так, у податковому обліку кожна група основних фондів розбивається відповідно на 2 підгрупи.
При придбанні об’єкта основних фондів підприємство збільшує балансову вартість відповідної групи на суму: витрат на його придбання; транспортних витрат, пов’язаних з його доставкою; платежів зі страхування ризиків доставки об’єкта; платежів, пов’язаних з його реєстрацією; інших витрат, безпосередньо пов’язаних з придбанням об’єкта і доведенням його до робочого стану.
Нерідко об’єкт основних фондів підприємство виготовляє власними силами. У цьому випадку балансова вартість включає всі виробничі, реєстраційні витрати з його виготовлення і введення в експлуатацію.Створюючи або купуючи основні фонди для використання у пільгових операціях, суму вхідного ПДВ включають до вартості групи (об’єкта). Неплатники ПДВ так роблять у будь-якій ситуації. Що стосується відсотків за користування кредитом на купівлю основних фондів, то вони збільшують валові витрати, а не вартість групи (об’єкта).Як уже зазначалось для 1-ї групи ОФ (це будівлі, споруди, їх структурні компоненти і передавальні пристрої, у тому числі житлові будинки та їх частини, (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі), норма амортизації, встановлена у розмірі 2 % балансової вартості окремого об’єкта основних фондів на початок розрахункового кварталу (облік ОФ 1-ї групи ведуть пооб’єктно).
При виведенні з експлуатації об’єкта 1-ї групи (через будь-які причини, чи це продаж, ремонт, ліквідація, консервація, чи реконструкція) балансову вартість групи зменшують на його вартість.
Основні фонди 2–4 груп обліковують за сукупною балансовою вартістю групи. До кожної групи застосовують відповідну норму амортизації.
Для 2-ї групи (автомобільний транспорт і вузли (запасні частини) до нього; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, пристрої і приладдя до них) вона становить 10 %, для 3-ї (це ОФ, не включені в групи 1, 2 і 4) – 6 %, а для 4-ї (сюди входять електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичної обробки інформації, їх програмне забезпечення, пов’язані з ними засоби зчитування і друку інформації, інші інформаційні системи, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації) – 15 %. Цю групу формують починаючи з 1 січня 2003 року, але перегрупування об’єктів, раніше віднесених до групи 2, не проводять.
Необхідно зазначити, якщо предмети передбачається використовувати більше року з дати введення в експлуатацію, то незалежно від вартості для цілей податкового обліку їх включають до відповідної групи основних фондів і амортизують.