Порядок нарахування амортизації основних засобів і відображення її в бухгалтерському та податковому обліку

Амортизацію припиняють при реконструкції, модернізації, добудуванні, дообладнанні і консервації об’єкта з місяця, наступного після початку таких заходів.

На суму нарахованої амортизації усі підприємства збільшують витрати на суму зносу основних засобів.

П(С)БО 7 [1] визначає амортизацію як систематичний розподіл амортизаційної вартості протягом строку експлуатації необоротних активів. Тобто її розподіляють між об’єктами витрат, а не просто включають до собівартості продукції або до складу якогось виду витрат (адміністративних, витрати на збут та ін.).

Для амортизації одних і тих же основних засобів у різних користувачів можуть застосовуватись різні методи амортизації, при виборі більш адекватного з яких необхідно користуватись моделлю, що описує надходження економічних вигід на підприємство від використання цього основного засобу.

Як відомо, П(С)БО 7 [1] встановлені такі методи амортизації: прямолінійний, зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості, кумулятивний, виробничий, податковий.

Будь-які з перелічених вище методів для різних об’єктів основних засобів підприємство обирає самостійно. Ліквідаційна вартість і строк їх корисного використання встановлює спеціальна комісія, яку призначає керівник підприємства. Тут враховують не лише вид об’єкта, але й місце, умови використання, а також інші фактори.

Суть прямолінійного методу полягає в тому, що річну суму амортизації визначають, ділячи амортизовану вартість об’єкта на строк його корисного використання. Головне – встановити цей строк та ліквідаційну вартість об’єкта, тоді річну суму амортизації можна знайти за формулою:

А = (Пв – Лв) / n,

де ( Пв – Лв ) – амортизована вартість об’єкта основних засобів.

Поділивши результат на 12, отримуємо місячну суму амортизації.

Прямолінійний метод амортизації – найбільш поширений і простий, тому що місячна сума амортизації завжди однакова. Проте використовуючи цей метод не можна врахувати моральний знос, витрати на підтримку об’єкта в робочому стані, що збільшуються з часом, а також можливе зниження його продуктивності.

Зазвичай цим методом амортизують основні засоби, знос яких рівномірний і не залежить від обсягу виробництва: адміністративні будівлі, виробничі цехи, інші споруди, передавальні пристрої, меблі та інші подібні об’єкти.

При використанні методу зменшення залишкової вартості річна сума амортизації (А) з кожним роком також зменшує. Розраховують її як добуток річної норми амортизації (Рн) ліквідаційної вартості об’єкта:

А = Зв x Рн,

де Зв – первинна вартість об’єкта на дату початку нарахування амортизації або залишкова вартість об’єкта на початок звітного року експлуатації.

Цей метод не використовують, коли ліквідаційна вартість об’єкта нульова.

Він найбільше прийнятний для обладнання, продуктивність якого при його експлуатації зменшується, наприклад, автотранспорту, що використовується для перевезення пасажирів. Але цей метод не дуже популярний через трудомісткість розрахунків.