ВІТОВТ

питання про війну Литви з Польщею. Щоб загасити справу, Ягайло запропонував

Вітовтові зректися престола, з тим, щоб польська корона перейшла до Вітовта, але

він і литовські магнати стояли твердо на окремішності держав, і Вітовт відмовився

від польської корони.

Нарешті, на 8 вересня 1430 року у Вільні призначено коронування Вітовта.

З'їхалися почесні гості; Яґайло, великий князь Московський Василь 1 з іншими

московськими князями, царгородські й татарські посли. Але польські пани

перехопили в дорозі корону, і коронування було відкладене, а 27 жовтня 1430 року

Вітовт нагло помер.

Цей кольоритний епізод цікавий тим, що, з одного боку, малює державну

свідомість Вітовта та литовських магнатів, а з другого — свідчить про ставлення

цісаря і взагалі Европи до Великого Князівства. В цісарській канцелярії зберігся

коронаційний акт, в якому Литву проголошувалося на вічні часи королівством, що

його королі ніколи не будуть нічиїми васалями.

Значення Вітовта в історії Великого Князівства Литовського величезне. Серед воєн

і боротьби за владу він перевів Ґрунтовну реформу державного устрою. Під час

замирення з Ягайлом у 1390-их роках вони перевели спільно Ґрунтовні реформи:

значніші князі повтрачали свої князівства і в ліпших випадках дістали менші. По-

чалося з найбільшого — з Волині — де після смерти Любарта князював його син

Федір. Року 1386 Ягайло вивів з-під його влади наймогутнішого князя Острозького

і настановив безпосереднім васалем короля. Далі — Луцьку волость він передав

Вітовтові, а Федорові залишив саму Володимирську. Волзька земля вважалися

польською провінцією від часу окупації Галичини в 1387 рці, також і Холмська. М.

Грушевський питав, котрому з обох володарів належав проект цієї перебудови? За

всіма ознаками Вітовтові.