ВІТОВТ

Не зважаючи на страшний розгром, Вітовт не перестав втручатися в справи Золотої

Орди: брав участь у зміні ханів, висував своїх кандидатів. Розпад Золотої Орди і

заснування Кримського ханства спочатку створили дуже сприятливі для

Литовсько-Руської держави обставини. Вітовт підтримав основоположника його

Хаджі-ґірея, татари зреклися на користь Великого Князівства «історичних прав» на

руські землі і видали на те Вітовтові грамоту. Про це збереглася грамота сина

Хаджі-ґірея, Менґлі-ґірея, але, можливо, що в її основі лежала грамота ще Тох-

тамиша.

Це розв'язало Вітовтові руки, і він почав будувати фортеці в степу, Каравул над

середнім Дністром, Білгород і Чорногород над долішнім Дніпром, Хаджібей, де

пізніше побудовано Одесу. Фортеці будовано великими людськими силами — по

10-12 тисяч селян з 400 підводами там працювало. Біля фортець оселював Вітовт

бояр з обов'язком нести військову службу, татар та й інших людей. Під охороною

фортець постали села. Хаджібей став великим портом, звідки вивозили збіжжя до

Візантії. Таким чином, за Вітовта Правобережна Україна знов заволоділа

Чорномор'ям.

Вітовт, продовжуючи політику Данила та його наступників, закликав німецьких

колоністів і надавав їм Маґдебурзьке право. Міста Великого Князівства

Литовського розцвітали.

Незабаром після поразки над Ворсклою Яґайло запропонував Вітовтові компроміс.

У 1399 році померла Ядвіга. Яґайло почував себе непевним, бо з ії смертю боявся,

що перестане бути королем Польщі, і приїхав до Литви. Року 1401 у Вільні

відбувся з'їзд визначних литовських панів, але з земель, безпосередньо належних

Вітовтові; князі-володарі участи в з'їзді не взяли. На нараді укладено дві грамоти: в

одній підписаній Вітовтом він обіцяв вірність Ягайлові та Короні Польській і