НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ -ФІНАНСОВИЙ АГЕНТ УРЯДУ
ють попередній контроль за витрачанням бюджетних коштів, ведуть облік цих коштів і складають відповідну звітність. Банківська сис¬тема акумулює кошти державного бюджету на єдиному казначейсь¬кому рахунку, зберігає і переказує їх за дорученням органів Казна¬чейства. За міністерствами й відомствами (головними розпоряд¬никами бюджетних коштів) залишається право розподілу коштів за напрямами витрат, затвердженими в бюджеті. Органи Державної податкової адміністрації стежать за дотриманням податкового зако¬нодавства, забезпечують облік платників податків і зборів, контро¬люють своєчасність надання бухгалтерської звітності. Державна контрольно-ревізійна служба і Рахункова палата здійснюють по¬дальший контроль за використанням бюджетних коштів.
Згаданою вище спільною постановою Кабінету Міністрів і Наці¬онального банку України від 14 січня 1997 р. передбачено поетапне запровадження в Україні казначейської системи касового виконання державного бюджету. На першому етапі, починаючи з 1997 р., пос¬тупово запроваджується касове виконання державного бюджету че¬рез територіальні органи Державного казначейства за видатками. Головне управління Державного казначейства за погодженням із Національним банком затвердило 21 березня 1997 р. Тимчасову інс¬трукцію про порядок касового виконання бюджету за видатками та Положення про єдиний казначейський рахунок. На другому етапі передбачається поступове запровадження касового виконання дер¬жавного бюджету через казначейську систему за доходами. Згідно з наказом Головного управління Державного казначейства від 29 квіт¬ня 1998 р. запроваджується експеримент з 1 травня 1998 р. по касо¬вому виконанню державного бюджету за доходами органами Дер¬жавного казначейства паралельно з установами банків.Касове виконання державного бюджету за видатками через ка¬значейську систему. Головне управління Державного казначейства доводить до головних розпорядників бюджетних коштів затвердже¬ні обсяги фінансування за підрозділами бюджетної класифікації. У свою чергу, головні розпорядники на основі отриманих даних скла¬дають розподіл бюджетних коштів по областях за підвідомчими ус¬тановами, організаціями, а також розділами, параграфами і статтями бюджетної класифікації. Головне управління Державного казначей¬ства, отримавши від розпорядників розподіл бюджетних коштів, пе¬реказує гроші своїм територіальним управлінням, щоб забезпечити фінансування видатків державного бюджету. Кошти зараховуються на бюджетні рахунки єдиного казначейського рахунку, відкриті для територіальних управлінь в установах банків за балансовими рахун¬ками № 3513, 2513 «Кошти Державного казначейства України»*. На
Балансовий рахунок № 2513 — в установах комерційних банків, балансовий рахунок № 3513 — в установах Національного банку України.
підставі виписок, отриманих із банківських установ, органи Казна¬чейства зараховують одержані кошти на реєстраційні рахунки, від¬криті в органах Казначейства на ім'я розпорядників коштів, з метою обліку як надходження грошей, так і їх витрат.
Для відкриття рахунків та заведення особових справ розпоряд¬ники коштів згідно із затвердженою інструкцією подають до органів Казначейства відповідні документи. Рахунки відкриваються на один бюджетний рік і щорічно поновлюються. При цьому бюджетні ра¬хунки розпорядників коштів (бюджетних установ та організацій) в установах банків закриваються. Фінансування та оплату їхніх витрат здійснюють органи Державного казначейства на підставі затверд¬жених кошторисів доходів і видатків. Кошторис є основним доку¬ментом, який визначає загальний обсяг, цільовий напрям і поквар¬тальний розподіл коштів.
Для оплати витрат розпорядники бюджетних коштів подають до органів Казначейства платіжні доручення, до яких додаються відпо¬відні рахунки, рахунки-фактури, накладні, акти про виконані роботи тощо. Органи Казначейства перевіряють правильність заповнення розрахункових документів, необхідність і доцільність видатків, а також наявність коштів на відповідному реєстраційному рахунку.
Розпорядники бюджетних коштів подають розрахункові доку¬менти за формами, встановленими Національним банком України. Зазначені документи оформляються органами Казначейства і скріп¬люються відбитком його печатки. Після цього їх у вигляді електрон¬них розрахункових документів подають до уповноваженого банку каналами зв'язку у системі «клієнт — банк» без надсилання реєстрів у паперовій формі. Якщо ж розрахунки здійснюються без застосу¬вання електронної системи, то документи подаються у паперовій формі.
Оплата витрат розпорядників бюджетних коштів, тобто оплата рахунків за виконані роботи, отримані послуги, придбані матеріаль¬ні цінності, здійснюється установами банків із бюджетних рахунків, відкритих для органів Державного казначейства. Із цих самих раху¬нків на підставі належно оформленого грошового чека банки вида¬ють уповноваженим особам розпорядників коштів готівку на цілі, передбачені в їхніх кошторисах доходів та видатків. Готівка вида¬ється за умови отримання банком від Казначейства доручень на від¬рахування встановлених загальнодержавних зборів від заробітної плати. Невикористана готівка повертається уповноваженою особою розпорядника коштів на бюджетний рахунок Казначейства.