НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ -ФІНАНСОВИЙ АГЕНТ УРЯДУ
1. Податок на додану вартість424023,0
2. Акцизний збір7013,8
3. Мито та державне мито7404,0
4. Надходження від реалізації ОВДП та інших цінних паперів893048,4
5. Надходження до цільових фондів218011,8
6. Повернення бюджетних позичок2671,4
7. Інші нарахування14017,6
Всього:18459100
Касове виконання державного бюджету за видатками через банківську систему. Головне управління Державного казначейства фінансує видатки із державного бюджету в межах асигнувань, перед¬бачених у Державному бюджеті України, і залишків коштів на балан¬совому рахунку №3513 «Кошти Державного казначейства України». Це — рахунок Головного управління Державного казначейства в ОПЕРУ Національного банку України. На нього щодня переказують¬ся кошти, які надійшли на рахунок № 3510 «Кошти Державного бюд¬жету України». Головне управління Державного казначейства подає в ОПЕРУ НБУ платіжні доручення для переказування надходжень напоточні бюджетні рахунки окремих міністерств і відомств, визначе¬них Кабінетом Міністрів і Національним банком, головними розпоря¬дниками бюджетних коштів. У свою чергу, на основі розрахункових документів цих міністерств і відомств кошти зараховуються на поточ¬ні бюджетні рахунки організацій та установ (тобто безпосередніх роз¬порядників бюджетних коштів), що відкриваються в уповноважених банках за такими балансовими рахунками:
№ 2520, 3520 «Поточні рахунки клієнтів, які утримуються з Дер¬жавного бюджету України»*;
№ 2523, 3523 «Бюджетні рахунки цільового характеру клієнтів, які утримуються з Державного бюджету України» тощо.
Банківською системою касового виконання державного бюдже¬ту, запровадженою в Україні, передбачено постійний рух бюджет¬них коштів по вертикалі. Спочатку вони концентруються на центра¬лізованому рахунку Головного управління Державного казначей¬ства, проходячи шлях по ланцюгу: платник податків і зборів — банк платника — уповноважений банк — регіональне управління НБУ — ОПЕРУ НБУ. Потім кошти здійснюють зворотний шлях, кінцева мета якого — бюджетні рахунки безпосередніх розпорядників кош¬тів. Вертикальний рух коштів різко знижує ефективність системи касового виконання державного бюджету. Як показала практика, певна частина бюджетних коштів затримується на проміжних лан¬ках, розпорошується по рахунках міністерств і відомств. Слабким місцем банківської системи виконання бюджету є контроль за про¬цесом виконання бюджету. До функцій комерційних банків та Наці¬онального банку не входять контроль за цільовим використанням бюджетних коштів, оперативне управління наявними коштами.
Щоб підвищити ефективність управління бюджетними коштами, Кабінет Міністрів і Національний банк України Постановою «Про впровадження казначейської системи виконання державного бюд¬жету» від 14 січня 1997 р. передбачили запровадження в Україні казначейської системи виконання державного бюджету. Відтак пов¬новаження учасників бюджетного процесу дещо змінюються. Кош¬ти державного бюджету акумулюються на єдиному казначейському рахунку", через який органи Державного казначейства здійснюють операції за бюджетними доходами і видатками згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік, затвердженим Вер¬ховною Радою України. Органи Державного казначейства здійсню-
Балансові рахунки № 2520 і № 2523 — в установах комерційних банків, балан-сові рахунки № 3520 і № 3523 — в установах Національного банку України.
Єдиний казначейський рахунок — це сукупність бюджетних рахунків, відк¬ритих Головному управлінню Державного казначейства та його територіальним ор¬ганам за балансовими рахунками № 2513, 3513 «Кошти Державного казначейства України» в установах Національного банку та уповноважених комерційних банках.