НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ -ФІНАНСОВИЙ АГЕНТ УРЯДУ

—отримання за запитом на безоплатній основі інформації від

депонентів щодо стану рахунків депозитарного обліку;

—видання розпорядження депонентам про усунення недоліків

депозитарного обліку облігацій;

—застосування штрафних санкцій до депонентів у порядку, виз¬

наченому угодою про депозитарне обслуговування, у разі порушення

вимог чинного законодавства, нормативних документів щодо обліку

облігацій та проведення операцій з ними, розпоряджень депозитарію

Національного банку України та ненаданні інформації до нього;

—блокування рахунків депозитарного обліку депонентів за рі¬

шенням Правління Національного банку України та правоохорон¬

них органів.

Поряд з цим необхідно наголосити, що інформація, яка збері¬гається у депозитарії Національного банку України, належить до конфіденційної і не підлягає розголошенню. Вона може даватися державним органам виконавчої влади у порядку, встановленому чинним законодавством України.

З викладеного вище можна зробити висновок, що Національний банк посідає провідне місце на ринку державних облігацій, здійс¬нюючи розміщення, депозитарне та розрахункове обслуговування обігу і погашення облігацій, а також нагляд за діяльністю учасників ринку. Такі повноваження насамперед обумовлені використанням Національним банком облігацій як інструмента регулювання гро¬шового ринку.

Інструменти грошового ринку в Україні пройшли перші етапи свого становлення і використовуються як засоби реалізації антиінф-ляційних заходів. Водночас на ринку капіталу державні боргові зо¬бов'язання ще не знайшли свого значного застосування. Цей ринок функціонує переважно у формі корпоративних прав акцій привати¬зованих підприємств і в цілому був сформований через сертифікат-ну приватизацію, що не передбачала надходження коштів на інвес¬тування розвитку господарського комплексу України. У розв'язанні проблеми формування ресурсів для інвестицій у виробничу сферу, державні боргові зобов'язання капітального ринку мають стати сти¬мулятором подальшого розширення обсягів інвестиційної діяльності.

Наприкінці літа 1998 року у зв'язку з погіршенням стану держав¬них фінансів Кабінет Міністрів України запропонував інвесторам на добровільних засадах провести заміну облігацій внутрішніх держав¬них позик (ОВДП) 1997 р. і 1998 р. на конверсійні облігації внутріш¬ньої державної позики (КОВДП) 1998 р. Українським комерційним банкам було запропоновано провести конверсію ОВДП, що перебу¬вають у їхній власності, на облігації з термінами погашення у 2001— 2004 рр., а нерезидентам — з термінами погашення у 2000 році.

6.2. ОБСЛУГОВУВАННЯ ДЕРЖАВНОГО ЗОВНІШНЬОГО БОРГУ

Державний зовнішній борг являє собою заборгованість за креди¬тами (позиками), залученими з іноземних джерел. Він виступає у вигляді зовнішніх фінансових зобов'язань держави перед нерези¬дентами. Тобто держава виконує роль позичальника або гаранта по¬гашення цих кредитів (позик) іншими позичальниками. Отже, до складу державного зовнішнього боргу входять: