НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ -ФІНАНСОВИЙ АГЕНТ УРЯДУ

6.1. ОБСЛУГОВУВАННЯ ВНУТРІШНЬОГО ДЕРЖАВНОГО БОРГУ

За джерелами залучення коштів державний борг будь-якої краї¬ни поділяється на внутрішній та зовнішній. До складу державного внутрішнього боргу входять позики уряду України і позики, здійснені за безумовної гарантії уряду (за винятком позик на зовнішньому ринку), для забезпечення фінансу¬вання загальнодержавних програм.

Державний внутрішній борг України складається із заборговано¬сті минулих років та заборгованості, що виникає щорічно за новими борговими зобов'язаннями уряду України. До цих зобов'язань на¬лежать випущені державні цінні папери, інші зобов'язання у грошо¬вій формі, гарантовані урядом України, одержані ним кредити, а та¬кож частина боргових зобов'язань Союзу РСР, які взяла на себе Україна.

За чинним законодавством України боргові зобов'язання уряду, що оформлені державними цінними паперами, виступають у вигляді облігацій і казначейських зобов'язань України. Такі цінні папери можуть мати короткостроковий — до 1 року, середньостроковий — від 1 до 5 років і довгостроковий — 5 і більше років терміни по¬гашення.

Відповідно до Закону України «Про цінні папери та фондову бір¬жу» казначейські зобов'язання — цінні папери на пред'явника, що розміщуються тільки на добровільних засадах серед населення, зас¬відчують внесення їхніми власниками грошових коштів до бюджету і дають право на одержання фінансового доходу.

Казначейські зобов'язання нині в Україні не випускаються. їхні функції у частині фінансування дефіциту державного бюджету знач¬ною мірою реалізуються через емісію облігацій внутрішньої дер¬жавної позики (далі — облігації), випуск яких здійснюється з 1995 р.

Співвідношення між обсягами дефіциту державного бюджету України та коштів, залучених за рахунок випуску облігацій, зобра- жено на рис. 6.1. На рисунку показники за 1995 — 1996 роки відоб- ражають обсяги дефіциту державного бюджету, визначеного законодавством України, а обсяги залучення коштів представлені на рів¬ні фактичного їх надходження до державного бюджету. За 1997 р. ці показники представлені відповідно до обсягів, визначених Законом України «Про державний бюджет на 1997 рік».

Облігація — це цінний папір, що засвідчує внесення її власником коштів до державного бюджету і підтверджує зобов 'язання уряду відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу в пе¬редбачений у ньому строк із виплатою попередньо визначеного до¬ходу, якщо це передбачається умовами випуску. Облігації випуска¬ються процентними та дисконтними й добровільно розміщуються серед фізичних та юридичних осіб. Вони також можуть бути в до¬кументарній або бездокументарній формі.

Облігації в документарній формі випускаються у вигляді серти¬фікатів грошових документів із додержанням вимог до технології їх виготовлення, що засвідчують майнові права власників, визначені умовами випуску облігацій. Реалізація майнових прав власником можлива тільки у разі подання цього грошового документа.

Сертифікати облігацій внутрішньої позики у документарній фор¬мі повинні мати відповідні ступені захисту від підроблення і місти¬ти такі обов'язкові реквізити:

—назву цінного паперу;

—назву емітента;

—номінальну вартість;

—термін погашення;

—розмір і терміни виплати процентів;

—місце і дату випуску;