Перспективи розвитку формування банківських ресурсів на позичковій основі

Показник1.01.20001.01.20011.04.2001

млн грн.%млн грн.%млн грн.%

1.Усього пасивів25 806,210036 979,510039 529,1100

у тому числі:

балансовий власний капітал5877,622,86449,617,46792,017,2

субординований капітал98,00,4570,11,5604,11,5

2.Регулятивний капітал4307,54943,25294,1

3.Питома вага субординованого капіталу в:

балансовому власному капіталі1,78,88,9

регулятивному капіталі2,311,511,4

З даних таблиці видно, що питома вага та обсяг субординованого капіталу за аналізований період постійно зростали. Протягом 2000 р. обсяг регулятивного капіталу збільшився на 635,7 млн грн., або на 14,8 %. Водночас обсяг субординованого капіталу зріс на 472,1 млн грн., або в 5,8 раза. Отже, протягом 2000 р. обсяг регулятивного капіталу збільшувався в основному за рахунок залучення коштів на умовах субординованого боргу. Тенденція до зростання обсягу субординованого капіталу простежувалася й у 2001 р. За 2001 р. субординований капітал зріс на 74,9 млн грн., або на 13,7 %, і на 1.01.2002 р. становив 620,7 млн грн. Отже, впродовж 2001 р. вітчизняні банки використовували цей інструмент менш інтенсивно, ніж у 2000 р.

Зарубіжний досвід показує, що субординовані цінні папери і зобов’язання з успіхом випускаються лише середніми та великими за розмірами банками (холдинговими компаніями), кредитоспроможності яких довіряють інвестори [197, с. 451]. Менші банки переважно використовують внутрішні джерела (прибуток), не лише через низьку кредитоспроможність, а й внаслідок того, що невеликі обсяги емісії цінних паперів погано реалізуються на відкритому ринку, потребують, зокрема, значних витрат і мають високу ризиковість.

Характеризуючи залучення коштів на умовах субординованого боргу, звернемо увагу на його структуру за групами банків (табл. 4.10).

Таблиця 4.10

СУБОРДИНОВАНИЙ КАПІТАЛ У РОЗРІЗІ ГРУП БАНКІВ УКРАЇНИ

Група банків1.01.20001.01.20011.04.2001

млн грн.%млн грн.%млн грн.%

Найбільші

Великі

Середні

Малі

