Перспективи розвитку формування банківських ресурсів на позичковій основі

2. Зазначений вище спосіб формування капіталу впливає на співвідношення власного та залученого й позиченого капіталів. Він може справляти негативний вплив також на фінансову стійкість банку, на курс його акцій. Зауважимо, що Законом України «Про банки і банківську діяльність» спеціалізованим банкам (за винятком ощадного) забороняється залучати вклади (депозити) фізичних осіб в обсягах, що перевищують 5 % від капіталу банку. Оскільки капітал банку, як зазначається в Законі, — це залишкова вартість активів банку після відрахування всіх його зобов’язань, то збільшення останніх (у тому числі й за рахунок субординованого боргу) впливає на співвідношення власних і залучених коштів.

За своєю економічною сутністю субординовані зобов’язання є для банку позичковими грошовими коштами, які, зрештою, потрібно повертати власникам. Та з огляду на достатньо тривалий строк використання зазначених коштів і можливість їх конвертування (зокрема на акції банку) такі позичкові кошти прирівнюються до власних. Банки можуть погашати попередній борг за рахунок нового запозичення, користуючись цим джерелом коштів необмежено довго. За Базельською угодою капітал банку складається з елементів капіталу першого та другого рівнів, які певною мірою лімітуються та обмежуються. Згідно із Законом України «Про банки і банківську діяльність» до банківського капіталу входять основний та додатковий капітали. У свою чергу, додатковий капітал, який не повинен бути більшим за основний, включає в себе, зокрема, гібридні (борг/капітал) капітальні інструменти та субординований борг. Максимальна сума субординованого строкового боргу обмежується 50 % суми елементів капіталу першого рівня.

Серед гібридних (борг/капітал) капітальних інструментів є такі, яким властиві ознаки й акціонерного капіталу, й боргу. Ці інструменти у різних країнах мають певні відмінності, але спільним для них є таке:

вони є незабезпеченими, субординованими і повністю спла¬ченими;

вони не можуть бути погашеними з ініціативи власника (або без попередньої згоди на це наглядового органу);

їх можна вільно використовувати для покриття збитків, не висуваючи перед банком вимог щодо припинення торгових операцій;

капітальний інструмент (на відміну від дивідендів або простого акціонерного капіталу та подібно до кумулятивних привілейованих акцій) передбачає можливість відстрочення обслуговування зобов’язань щодо сплати процентів, якщо рівень прибутковості банку не дає змоги зробити такі виплати.

Норми законодавства України не містять чіткого переліку видів гібридних капітальних інструментів (який доцільно було б навести), проте визначають критерії, яким вони мають відповідати. Зауважимо, що ці критерії практично узгоджуються з Базельською угодою про капітал.Якщо боргові капітальні інструменти не відповідають критеріям, то їх слід відносити до субординованого строкового боргу. До його складу входять звичайні незабезпечені боргові капітальні інструменти з мінімальним первинним фіксованим строком погашення понад п’ять років і привілейовані акції з обмеженим строком, які можуть бути погашені. Нині в Україні до погашення субординованого боргу застосовується (з метою відображення зменшення вартості зазначених інструментів як постійного джерела фінансової підтримки) кумулятивний дисконтний (або амортизаційний) фактор у розмірі 20 % на рік. Законом України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що згідно з контрактом звичайні незабезпечені боргові капітальні інструменти не можуть бути забрані з банку раніше як через п’ять років, а у разі банкрутства чи ліквідації — повертаються інвестору після погашення претензій решти кредиторів. При цьому сума таких коштів, включених у капітал, не може перевищувати 50 % розміру основного капіталу зі щорічним зменшенням на 20 % від його первинної вартості протягом п’яти останніх років дії угоди. Зазначимо, що чинне законодавство України не містить визначення такого виду цінних паперів, як привілейовані акції, які мають обмежений строк і можуть бути погашені.

Отже, з прийняттям Закону України «Про банки і банківську діяльність» залучення коштів на умовах субординованого боргу законодавчо врегульовано. До цього воно регулювалося лише відповідними нормативними актами НБУ. Зокрема, врахування запозичених коштів на умовах субординованого боргу в нормативному капіталі банку передбачалося постановою Правління НБУ від 27 липня 1999 р. № 376 «Про внесення змін і доповнень до Інструкції про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків». Сам же порядок урахування залучених коштів до капіталу банку на умовах субординованого боргу був затверджений постановою Правління НБУ від 25 листопада 1999 р. № 518 «Про затвердження Порядку надання дозволу на врахування залучених коштів на умовах субординованого боргу до капіталу банку і внесення змін до Інструкції про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків».