Страхування вкладів фізичних осіб: практика та шляхи її вдосконалення
Відшкодування вкладів у всіх банках і включення до системи страхування банків, які здійснюють високоризикову політику, є недоцільним, оскільки це зменшує вплив фінансових обмежень на проблемні банки та створює загрозу фінансовій стабільності системи страхування вкладів. Водночас виключення банку з системи страхування вкладів може спровокувати паніку серед вкладників. Тому страхування вкладів передбачає наявність ефективної системи регулювання банківської діяльності та нагляду. Ос¬тання повинна постійно відслідковувати фінансовий стан банків, здійснюючи оперативне відкликання банківської ліцензії у проблемних банків.В Україні страхування вкладів є обов’язковим для банків — юридичних осіб, розташованих на її території, які зареєстровані в Державному реєстрі банків і мають ліцензію НБУ на право здійснювати банківську діяльність, за винятком банків, у яких відкликано банківську ліцензію, та Державного ощадного банку України. Невключення Ощадного банку до системи страхування вкладів пояснювалося, зокрема, гарантуванням державою збереження вкладів в його установах, можливостями банку сплачувати внески, а також тим, що в ньому знаходилася значна частка вкладів. Зауважимо, що у 1997 р. в Ощадному банку знаходилося 33,4 % усіх вкладів населення в комерційних банках України, в 1998 р. — 26,3 %, у 1999 р. — 21,8 %, у 2000 р. —19,4 %, у 2001 р. — лише 18,9 %.
Важливим є питання про види вкладів, що підлягають страхуванню, та про рівень страхового відшкодування. Перелік видів вкладів, що підлягають страхуванню, визначається внутрішнім законодавством чи правилами кожної країни, може включати як усі види вкладів, так і бути обмеженим. Так, в окремих країнах виключаються з системи страхування міжбанківські депозити, сертифікати та інвалютні рахунки. Таку позицію відносно міжбанківських депозитів пояснюють інформованістю банків на ринку міжбанківських операцій і можливістю враховувати ризики при розміщенні коштів. Виключення вкладів в іноземній валюті пояснюється тим, що іноземна валюта не входить до складу внутрішньої грошової маси. Однак в деяких країнах, навпаки, першочергово розраховуються з іноземними кредиторами, що пов’я-зано з необхідністю збереження доступу до міжнародного ринку капіталів. Для прикладу можна згадати Швецію та Норвегію, уряди яких надавали повний захист власникам інвалютних рахунків і субординованого боргу в місцевих проблемних банках, або Чілі та Мексику, де банкам надавалася фінансова допомога з метою покриття їх зобов’язань перед іноземними кредиторами. Якщо розглянути всі 68 схем системи страхування, що існують на теперішній час, то в 27 з них страхуванням не охоплено всі або більшість депозитів в іноземній валюті, в 45 страхування не поширюється на міжбанківські депозити, в 16 гарантуються виключно або в основному вклади приватних осіб [214, c. 20, 21].
В Україні відшкодовуються вклади, включаючи проценти, у національній та іноземній валюті, які розміщені фізичною особою на її іменних рахунках у банку. При цьому не має значення, чи то є вклад до запитання, чи строковий, залучений шляхом видачі іменного ощадного сертифіката чи відкриття вкладного рахунка з укладенням договору банківського вкладу і видачею вкладного документа. Не підпадають під відшкодування вклади юридичних осіб, анонімні вклади та вклади на пред’явника. Отже, розглядаючи питання про види вкладів, що підлягають страхуванню, слід виходити зі світового досвіду, але враховувати політичні, економічні та соціальні реалії України.
Розвиток економіки України має базуватися на повноцінній стабільній національній валюті, яка сприяла б підвищенню довіри громадян і суб’єктів господарювання до неї як засобу нагромадження. Ресурсний потенціал вітчизняних банків залежить від ступеня довіри населення до банківської системи, чиї грошові кошти, особливо заощадження, є основою інвестицій в економіку. Тому актуальним є питання доцільності страхування вкладів в іноземній валюті. Захист вкладів лише в національній валюті може підвищити їх привабливість для вкладників і таким чином сприятиме витисненню іноземної валюти з грошового обігу. Але якщо головною метою страхування вкладів є підвищення довіри до банківської системи, запобігання банківській паніці та захист дрібних вкладників, то страхування вкладів в іноземній валюті вбачається доцільним. Ураховуючи сучасний стан економіки України, структуру вкладів фізичних осіб за видом валюти (табл. 5.7), сьогодні в Україні слід вести мову лише про функціонування ефективної системи обов’язкового страхування вкладів фізичних осіб. У подальшому розвиток економіки та банківської системи приведе до перегляду та уточнення видів вкладів, які можуть покриватися страховими відшкодуваннями.
Таблиця 5.7
СТРУКТУРА ВКЛАДІВ НАСЕЛЕННЯ В БАНКАХ УКРАЇНИ ( %)
Період
(рік)Усього
вкладів