Україна в умовах десталінізації

Україна в умовах десталінізації

План

1. Початок десталінізації та демократизації суспільного життя в Україні, ХХ з'їзд КПРС і Україна.

2. Характер і між демократизація державного життя.

3. Україна на міжнародній арені.

4. Демократизація культурного-духовного життя в республіці.

5. Суперечливість ідеологічних та культурних перетворень. Посилення революції. Антицерковна кампанія.

6. Зародження диседентного руху в Україні „Шистидесятники”. Значення діяльності диседентників.

1. Початок десталінізації та демократизації суспільного життя в Україні, ХХ з'їзд КПРС і Україна.

Частковий відхід від сталінізму, який проходив протягом 1953-1955 рр., не змінив тоталітарної суті суспільно¬го ладу в СРСР. Критика на адресу Й.Сталіна була вкрай непослідовною і поміркованою, ім'я його, як і раніше, згадувалося поряд з іменами Маркса, Енгельса, Леніна. Разом з тим най¬більш далекоглядні керівники партії і держави розуміли, що без певної де¬мократизації суспільного життя абсо¬лютно неможливе оновлення країни, прискорення економічного розвитку, підтримання високого рівня військо¬вої, могутності.

Переломною подією в суспільно-політичному життя Радянського Союзу став ХХ з'їзд КПРС, який відбувся у лютому 1956 року. В історію цей з'їзд увійшов насамперед завдяки надзви¬чайно відвертій доповіді на закрито¬му його засіданні тодішнього першого секретаря ЦК партії М.Хрущова «Про культ особи Й.Сталіна та його наслід¬ки». З'їзд засудив широку репресивну практику тоталітарного режиму, охарактеризовану як «культ особи Й.Ста¬ліна», гостро виступивши проти масо¬вих репресій ЗО - 40-х років.

Уперше на такому високому рівні були наведені численні факти злочи¬нів і прямих зловживань Й.Сталіна і його оточення, абсолютного нехтуван¬ня законами.

У доповіді наводилася велика кіль¬кість прикладів, коли Й.Сталін та його «соратники» підписували списки на знищення цілих груп керівників різ¬них рангів. Делегатів з'їзду вразила інформація про можливу причетність Й.Сталіна до вбивства С.Кірова в 1934 р., винищення командних кадрів в армії, еліти господарських керівни¬ків, про трагічний вплив культу особи на хід Вітчизняної війни. М.Хрущов звинуватив сталінську владу в неза¬конних переслідуваннях народів у роки війни, розпалюванні національ¬ної ворожнечі, численних репресіях повоєнного часу.

Однак це засудження було все ж таки неповним, обмеженим, дозова¬ним, певною мірою половинчастим. Без належних мотивів, безпідставно стверджувалось, що культ особи не змінив «глибоко демократичного, дій¬сно народного характеру радянського ладу». Хоча цей лад вже на початку свого існування був тоталітарним, адже комуністична ідеологія не визнає справді демократичних принципів і цінностей.

Незважаючи на обмежену критику сталінізму, з'їзд започаткував важливі зміни у суспільстві. Боротьба за утвер¬дження демократичних засад у всіх сферах життя, ліквідація жахливої спадщини сталінізму були оголошені стратегією політичного курсу партії.

В Україні рішення XX з'їзду КПРС були сприйняті більшістю населення з ентузіазмом і надією. Народ чекав повної правди, послідовної демокра¬тизації суспільства, гарантій від по¬вторення трагедії. Впродовж корот¬кого часу в республіці були знищені тисячі сталінських бюстів і пам'ятни¬ків, ім'я Сталіна було викреслено з найменувань майданів, вулиць, заводів, колгоспів, установ тощо. Але перебудова психології, особливо лю¬дей старшого покоління, не скрізь здійснювалася швидко. Частина ве¬теранів громадянської війни і рево¬люції, колишніх фронтовиків, та й взагалі - значна кількість людей, одурманених комуністичною пропа¬гандою, ставилась до змін з певною обережністю.