Отруйні речовини задушливої дії
В С Т У П
До задушливих ОР відносяться речовини, які надходять в організм головним чином інгаляційним шляхом, викликаючи ураження органів дихання і токсичний набряк легенів з розвитком гострого кисневого голодування організму. Представниками даної групи ОР є фосген, дифосген, трифосген, тіофосген, хлор, хлорпікрін, які мають подібні хімічні та токсичні властивості. Найбільш ймовірно бойове застосування фосгену, який характеризується високою бойовою ефективністю та підступністю.
В армії США фосген відносяться до обмежено-табельних ОР, група “С”, їм присвоєний шифр “СD”.
Назва фосген походить від грецького “світлонароджений”. Це пов’язано з тим, що вперше він був здобутий англійським хіміком Деві в 1812 році при взаємодії С2 з СО на прямому сонячному світлі. Вперше фосген був застосований в Німеччині в 1915 році. З 150 т. тонн ОР, які вироблені в 1914-1918 роках, на долю фосгену припадало 40 тис.тонн, а 80% загиблих від ХЗ, були жертвами фосгену.
У 1935 році фосген застосовувався Італійською армією при нападі на Ефіопію, японська армія вживала його під час війни з Китаєм (1937-1945рр.).
У теперішній час фосген як ОР знятий з озброєння, але виробничі потужності лише в США перевищують 0,5 млн.тонн за рік.
Фосген є проміжним продуктом при виробництві лаків, пестицидів, пластмас, фарб, безводних хлоридів металів, виділяється при горінні пластичних матеріалів.
Дифосген був застосований в 1916 р. армією Німеччини, яка виробила
16 тис.тонн цієї ОР.
Трифосген застосовувався у В’єтнамі військами США.
Хлорпікрін вживався як ОР у 1 світовій війні в суміші з фосгеном. Має сильну подразнюючу дію. Внаслідок малої токсичності у теперішній час як ОР не використовується. Застосовується для дезінсекції при перевірці протигазів на герметичність.
ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ТА ТОКСИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ФОСГЕНУ
При температурі 0оС фосген - летка безкольорова рідина з запахом прілого сіна. Густина її – 1,43, температура кипіння +8,2оС, tо (замерзання) затвердіння – 118оС. При температурі навколишнього середовища вище +8,2о С, фосген – це безкольоровий газ, який в 3,5 рази важчий повітря, максимальна концентрація його в повітрі при tо +20оС складає 6 тис.376 мг на літр. Фосген погано розчиняється у воді (0,8%), добре розчиняється в органічних розчинниках, ГСМ, сам є гарним розчинником, у тому числі і для багатьох ОР (іприт, хлорпікрин).
Фосген - діхлорангідрид вугільної кислоти – тому основні хімічні перетворення є типовими реакціями галоїдангідридів кислот на підставі нуклеофільного заміщення атомів хлору на інші групи.
Реакція гідролізу: СОС12 + Н2О СО2 + 2НС1. Водою руйнується погано. Кипіння прискорює і закінчує гідроліз на протязі декількох хвилин. Фосген енергійно взаємодіє з лугами, аміаком, уротропіном. Продукти взаємодії токсичних властивостей не мають:
Тому водний розчин аміаку і луги використовується для дегазації цих ОР.
Взаємодіє із первинними та вторинними спиртами, з утворенням ефірів вугільної кислоти (карбонітів), які характеризуються сильною сльозоточивою дією.
З третинними амінами з уротропіном утворюють продукти приєднання. При нагріванні вище 200оС починається термічний розпад на СО і С12. Фізико-хімічні властивості дифосгену та хлорпікрину такі ж, як у фосгену.