Менеджмент міжнародного туризму (на прикладі автономної республіки Крим)
Заключним етапом стратегічного менеджменту слід вважати стратегічний контроль, який передбачає оцінку ефективності туристичної діяльності за економічними і соціальними критеріями.
Для визначення впливу туризму на економіку і характеристики його економічної ефективності, пропонується виділити такі три групи показників: загальні показники ефективності міжнародного туризму як галузі національної економіки; показники економічної ефективності виїзного міжнародного туризму; показники економічної ефективності в'їздного міжнародного туризму.
В основі угрупування показників економічної ефективності менеджменту виїзного туризму лежить принцип виміру внеску даного виду туризму в економіку країни. Для розрахунку показників економічної ефективності менеджменту виїзного туризму найбільш доцільно застосовувати такі критерії: показник валютної ефективності міжнародного туристообміну, сума валютних надходжень, питома вага доходів від виїзного туризму.
Група показників економічної ефективності менеджменту в'їздного туризму характеризує внесок міжнародного туризму в економіку країни. Як результат діяльності в'їздного туризму виступають валютні доходи країни, що у дійсності являють собою валютні витрати іноземних туристів. У таблиці 2 наведені рекомендовані критерії класифікації туристичних підприємств.
Оцінку показників економічної ефективності менеджменту в'їздного туризму треба робити за такими показниками: вартість 1-го ліжко-дня (грн.); собівартість 1-го ліжко-дня (грн.); виручка від реалізації, у т.ч. ПДВ (тис. грн.); витрати на функціонування і надання послуг (тис. грн.); чистий прибуток (тис. грн.); рентабельність діяльності (%); рентабельність послуг (%).
Загальний принцип побудови узагальнюючих показників економічної ефективності менеджменту з економіки в цілому, її галузей і секторів припускає порівняння результату функціонування туристичних організацій країни з ресурсами їхнього економічного потенціалу, чи з поточними витратами цих організацій, що пов'язані з досягненням даного результату. Для розрахунку показників ефективності менеджменту туризму застосовуються спеціально розроблені програми в середовищі табличного процесора Microsoft Excel для Windows.
Соціальна ефективність менеджменту на туристичних підприємствах оцінюється за двома параметрами: ефективність організаційної структури управління туризмом у цілому (коефіцієнт територіальної концентрації, коефіцієнт ефективності витрат на управління); ефективність управління персоналом (коефіцієнт плинності кадрів, середні витрати на кадрові заходи з розрахунку на одного працівника, середні витрати на навчання одного працівника, рівень укомплектованості кадрами).
В умовах маркетингової орієнтації підприємств міжнародного туризму, впровадження розроблених рекомендацій сприятиме підвищенню ефективності їх менеджменту та зміцненню конкурентних позицій на туристичному ринку.
ВИСНОВКИ
У дисертації наведено теоретичне узагальнення та вирішення наукового завдання на підставі удосконалення існуючих та пропозиції нових підходів щодо управління міжнародним туризмом.
Основним науковим результатом роботи є теоретичне обґрунтування, дослідження і розробка способів удосконалення менеджменту міжнародного туризму.
1. У теоретичному напрямку автор прийшов до таких висновків:
a)у наукових працях вітчизняних і закордонних авторів немає єдиного тлумачення туристичної термінології. У зв'язку з цим автором визначенні поняття: “туризм”, “менеджмент туристичної діяльності”, “туристичний комплекс”;
b)розвиток міжнародного туризму обумовлено його функціями: економічною, соціальною і гуманітарною;
c)туристичний комплекс необхідно розглядати, як складову частину єдиного соціально-економічного комплексу країни. Туристичний комплекс потрібно досліджувати у тісному зв’язку з елементами зовнішнього і внутрішнього середовища;d)ефективність менеджменту в туризмі можливо забезпечити лише на основі маркетингу, що припускає використання комплексного і системного підходів при управлінні туристичною діяльністю. Правильна оцінка ефективності управління в туризмі дозволяє активно впливати на поточний стан і тенденції розвитку туристичних фірм, встановлювати їхні розміри, відслідковувати і коректувати некеровані явища і процеси, складати прогнози і плани розвитку цих фірм і їхніх структурних підрозділів.