Менеджмент міжнародного туризму (на прикладі автономної республіки Крим)

удосконалено методичні підходи щодо стратегічного управління туристичною діяльністю; запропоновано алгоритм процесу стратегічного управління, який складається з наступних етапів: стратегічного аналізу, стратегічного планування, стратегічної організації, стратегічного контролю.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇУ дисертації викладено теоретичні обґрунтування, можливості, перспективи розвитку міжнародного туризму, принципи удосконалення менеджменту міжнародного туризму, досліджено діючу практику менеджменту міжнародного туризму. У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено мету, задачі, предмет і об'єкт дослідження, дана оцінка наукової новизни, обґрунтовано практичне значення роботи.

Перший розділ “Особливості менеджменту міжнародного туризму на сучасному етапі” присвячений вивченню економічної сутності та специфіки розвитку міжнародного туризму в Криму, містить загальні напрямки розвитку менеджменту туристичної діяльності.

При вивченні сутності туризму, а міжнародного зокрема, була виявлена відсутність єдиного підходу до визначення даного терміну. У зв'язку з різноманіттям тлумачень терміну “туризм”, найбільш доцільно під туризмом розуміти соціально-економічне явище, тісно взаємозалежне з елементами туристичного комплексу. Дослідження підходів до класифікацій видів міжнародного туризму дозволило стверджувати, що в Україні існують різні його класифікації й до теперішнього часу відсутній єдиний підхід. У зв'язку з цим, нами запропоновано дотримуватись рекомендацій Всесвітньої туристичної організації (ВТО) і виділяти дві категорії міжнародного туризму: 1) в'їздний туризм, тобто подорожі по якійсь країні осіб, що не є її жителями; 2) виїзний туризм, тобто подорожі жителів якоїсь країни в іншу країну.

Подальше вивчення специфіки міжнародного туризму в Криму дозволило стверджувати, що його розвиток обумовлений основними функціями: економічною, соціальною, гуманітарною. Провідна роль належить економічній функції, яка визначається прямим впливом через обсяг витрат туристів за винятком обсягу імпорту, необхідного для повного забезпечення товарами і послугами туристів. Соціальна функція міжнародного туризму виражається безпосередньо через приплив коштів у туристичний регіон під час сезону; збільшення прибутку туристичних організацій; підвищення оплати праці службовців; збільшення зайнятості місцевих жителів; і побічно. Непрямий вплив туризму на рівень життя місцевого населення виявляється через створення і розвиток інфраструктури, сервісної служби в туристичних регіонах. Гуманітарна функція міжнародного туризму полягає в розширенні кругозору людини і розвитку його інтелекту, сприяння розвитку мирних відносин між народами.

В дисертації зроблено обґрунтований висновок, що в умовах мінливого ринкового середовища міжнародному туризму потрібен менеджмент. Відсутність в економічній літературі чіткого тлумачення терміну “менеджмент туристичної діяльності”, обумовила необхідність авторського визначення цього поняття. На наш погляд, найбільш доцільно під менеджментом туристичної діяльності розуміти сукупність принципів і методів управління туристичним комплексом, розроблених і застосовуваних з метою підвищення його ефективності і збільшення прибутку (рис. 1).

Управління будь-якою діяльністю, у тому числі і туристичною, має на увазі наявність об'єкта, на який буде спрямовано керуючий вплив. У нашому випадку об'єктом впливу є туристичний комплекс, саме для нього і необхідний менеджмент. Перш ніж вивчати туристичний комплекс, нами було уточнено поняття “туристичний комплекс”.

Туристичний комплекс є складною системою, що складається з зовнішнього і внутрішнього середовища.

Макросередовище туризму можна розглядати з позиції PEST аналізу (політичні, економічні, соціально-демографічні, технологічні фактори), однак для туризму важливе значення має природно-географічний фактор, у зв'язку з чим він виділений окремо.

Складені елементи туристичного комплексу України, згідно класифікатора галузей народного господарства, відносяться до різних галузей. У зв'язку з цим, існує об'єктивна необхідність вивчення й аналізу туристичного комплексу як соціально-економічної системи, на котру буде спрямовано керуючий вплив.

Другий розділ “Дослідження діючої практики менеджменту міжнародного туризму” присвячений діагностиці діяльності підприємств туристичного бізнесу як суб'єктів підприємництва, дослідженню середовища функціонування туристичного комплексу, оцінці ефективності міжнародного туризму.