Менеджмент міжнародного туризму (на прикладі автономної республіки Крим)

де Па - авансові платежі, необхідні для підготовки і здійснення поїздки;

В1 - витрати, які здійснюються в ході поїздки й в місцях, які відвідуються;

В2 - витрати, пов'язані з туристичною поїздкою, здійснені в країні проживання після повернення з поїздки.

Для Криму найбільш актуальним є вивчення витрат організованих туристів, що дають основні надходження в бюджет республіки. Витрати туриста для комплексного туру з повним пансіоном включають:

1)авансові платежі, що складаються із:

Па = Вп + Вт,(2)

де Вп – витрати, туриста на придбання путівки;

Вт – транспортні витрати

2)витрати, які здійснюються в ході поїздки й в місцях, які відвідуються:

В1 = В ї.н. + В с.т. + В в.д. + В м+ В ін.,(3)

де Вї. н. – витрати на їжу і напої, які одержуються за межами основного місця харчування; Вс.т. – витрати на суспільний транспорт у країні відвідування; Вв.д. – витрати на види діяльності: рекреаційну, спортивну, культурну та ін.; Вм. – витрати на відвідування магазинів; Він. – інші витрати;

3) витрати, що пов'язані з туристичною поїздкою, зроблені в країні проживання після повернення з поїздки. У цю групу можуть входити різні види витрат, перерахованих раніше, а також відносять витрати, що пов'язані з пересиланням забутих речей туристів.

Заключним етапом стратегічного аналізу, відповідно до рис. 2, є визначення конкурентних переваг туристичного підприємства за рядом спеціальних для туристичної галузі критеріїв. Нами запропоновано оцінювати конкурентоспроможність туристичних підприємств за двома основними групами критеріїв: кількісним показникам туристичної діяльності; якісним показникам задоволення попиту туристів. Група кількісних показників туристичної діяльності включає чотири підгрупи показників: у сфері реалізації (рентабельність послуг, собівартість 1 туро-дня, вартість 1 туро-дня); у сфері управління персоналом (витрати на оплату праці, питома вага фонду оплати праці у виручці від реалізації, облікова чисельність працюючих, питома вага фахівців з вищою освітою, питома вага постійних працівників, середня заробітна плата); у сфері управління туристичним обслуговуванням (обсяг реалізації послуг, загальна сума наданих додаткових послуг, кількість скарг на послуги); у сфері використання ресурсів (матеріальних, фінансових, трудових). Якісні показники задоволення попиту туристів характеризуються двома підгрупами показників: конкурентоспроможність туристичного продукту (асортимент туристичних послуг, якість послуг); конкурентоспроможність обслуговування (місце розташування, кваліфікація персоналу, час роботи, загальна інфраструктура, рекламна політика, імідж підприємства).

В основі стратегічного планування лежить формулювання місії і цілей туристичного підприємства. Основною метою стратегічного планування є створення і підтримка стратегічної відповідності між цілями фірми та її можливостями, що припускає набір дій і рішень щодо розробки і реалізації стратегії. Конкурентна стратегія туристичного підприємства розробляється в залежності від стадії ЖЦТП. Відповідно до ЖЦТП необхідно застосовувати різні типи стратегій.

Стратегічна організація складається із удосконалення та приведення організаційної структури у відповідність зі стратегіями. З даною метою необхідно займатися організацією прийому іноземних туристів і укладанням договорів з іноземними партнерами.

Стратегічна організація полягає в удосконалення організаційної структури управління туристичною діяльністю підприємств на основі інтеграційного підходу. Інтеграційний підхід зводиться до створення туристичного зовнішньоекономічного об'єднання (ТЗО). Запропонована структура об'єднання повинна включати три елементи: послуги туроператорів і турагентств, послуги гостинності (засоби розміщення, харчування, побутові послуги, торгівля сувенірами, спортивно-оздоровчі, культурні) і транспорту (залізничного, повітряного, автомобільного, водяного).План організації робіт з прийому іноземних туристів повинний містити наступні розділи: 1) організація проведення ТЗО переговорів із закордонними партнерами і підписання договорів щодо співробітництва; 2) організація сприяння ТЗО при в'їзді іноземних туристів, при проходженні паспортного і митного контролю; 3) організація прийому та обслуговування іноземних туристів організацією, що приймає, у прикордонних пунктах; 4) організація підготовки баз прийому та обслуговування іноземних туристів; 5) організація прийому та обслуговування іноземних туристів; 6) організація надання додаткових послуг; 7) організація забезпечення збереження майна туристів у готелях; 8) організація оформлення компенсації матеріального збитку іноземним туристам; 9) правила відшкодування збитку, заподіяного туристичному господарству; 10) забезпечення основних вимог до обслуговування іноземних туристів підприємствами харчування; 11) організація харчування іноземних туристів у шляху проходження; 12) організація забезпечення відповідності працівників туристично - екскурсійних установ кваліфікаційним вимогам; 13) організація роботи гідів-перекладачів.