Менеджмент міжнародного туризму (на прикладі автономної республіки Крим)

У той же час у змішаних туристичних підприємствах переважають туристичні продукти категорії “знаки питання”, що є сигналом для перегляду комплексу маркетингу стосовно них на цих підприємствах. Вивчення ЖЦТП показало, що відмінною рисою туристичних підприємств універсального типу є присутність на стадії зрілості двох видів туризму: лікувального і ділового, у той час як у змішаних підприємствах на зазначеній стадії знаходиться тільки один туристичний продукт – лікувальний туризм. “Зіркам” та “знакам питання” треба користуватись стратегіями росту, “дійним коровам” - стратегіями зрілості, “собакам” - спаду або народження.

Туристичним підприємствам запропоновано диференційований підхід щодо вибору конкурентних стратегій в залежності від стадій життєвого циклу їх туристичного продукту.

Заключним етапом діагностики туристичних підприємств є оцінка ефективності менеджменту міжнародного туризму за соціальними і економічними критеріями. Оцінка ефективності менеджменту міжнародного туризму проведена по 12 регіонах Криму: Алушта, Бахчисарайський район, Євпаторія, Керч, Ленінський район, Судак, Феодосія, Чорноморський район, Ялта та ін.

Управлінська діяльність розглянута на 77 туристичних підприємствах Криму, у результаті чого встановлено, що в 5 з 12 регіонів туристичні підприємства працюють сезонно (від 3 до 4 місяців у році). Оцінка ефективності менеджменту міжнародного туризму виявила, що за показниками економічної ефективності туризму найбільш ефективно працюють комбіновані туристичні підприємства, у той же час за соціальними критеріями лідирують підприємства змішаного й універсального типів.

Третій розділ “Удосконалення менеджменту міжнародного туризму в умовах маркетингової орієнтації” включає стратегічні підходи щодо управління туристичною діяльністю й методичні рекомендацій щодо оцінки ефективності міжнародного туризму.

Розроблено алгоритм процесу стратегічного управління туристичною діяльністю з урахуванням її специфіки. Реалізація на практиці запропонованого алгоритму дозволить підприємствам своєчасно адаптуватися до умов маркетингового середовища, більш якісно задовольняти потреби туристів; збільшувати кількість обслугованих інтуристів, досягти переваги над конкурентами, завойовувати необхідну частку ринку. Процес стратегічного менеджменту на туристичному підприємстві складається з етапів: стратегічного аналізу, стратегічного планування, стратегічної організації і стратегічного контролю (рис. 2).

Стратегічний аналіз туристичної діяльності складається з чотирьох послідовних етапів. На першому етапі необхідно проаналізувати цільовий ринок, на якому здійснює діяльність туристичне підприємство. Другий етап полягає в розробці матриці цільового ринку. На третьому етапі аналізується діяльність туристичного підприємства, після чого, на четвертому етапі виявляються конкурентні переваги підприємства і складається профіль його конкурентних переваг.

Для аналізу ринку проводять його сегментацію. Сегментація ринку дозволяє правильно приймати рішення на цільовому ринку туристичного підприємства й ефективно на ньому працювати. Найбільш доцільно туристичні ринки класифікувати за геодемографічними, психолого-поведінковими і економічними критеріями.

Необхідність сегментації туристичного ринку обумовлена визначеними перевагами. По-перше, створюється більш чітке уявлення про нестатки і потреби туристів, по-друге, з'являється можливість розробити визначений туристичний продукт і комплекс маркетингу на даний сегмент; по-третє, скорочуються витрати на просування турпродукту; по-четверте, формуються переваги перед конкурентами, що не здійснюють сегментацію ринку. Для вивчення цільових ринків нами розроблена й апробована у другому розділі модель сегментації, що включає критерії й сфери застосування сегментації.Завдяки сегментації туристичного ринку за економічними показниками було вивчено структуру очікуваних витрат міжнародних туристів за їх статтями. Міжнародні туристичні витрати в'їздних туристів розглядаються з погляду країни призначення як надходження від міжнародного туризму, а витрати виїзних туристів - із погляду країни походження - як її витрати. Туристичні витрати були досліджені за допомогою в’їздної карти туриста, що дозволило вивести формулу туристичних витрат (формула 1).

Загальні витрати (В т.з), які здійснюються туристом протягом комплексного туру (санаторії, пансіонати, будинки відпочинку), можна розділити на такі три групи:

В т.з = Па+В1+В2, (формула загальних туристичних витрат),(1)