Менеджмент міжнародного туризму (на прикладі автономної республіки Крим)

Відсутність комплексного підходу щодо дослідження менеджменту міжнародного туризму обумовила необхідність ретельної діагностики всіх елементів туристичного комплексу, що дозволило зробити відповідні висновки.

Дослідження факторів макросередовища туристичного комплексу Криму дозволяє стверджувати, що півострів володіє потенційними можливостями для розвитку міжнародного туризму. Сприятливо відбиваються на розвитку міжнародного туризму взаємини туристичного комплексу з такими факторами макросередовища, як: природно-географічний, політико-правовий, технологічний.Вивчення туристичного регіону в рамках дослідження мікросередовища показало, що в Криму існують туристичні місця широкого і вузького профілю. Туристичні місця широкого профілю переважно розташовані в Південнобережній зоні (близько 50%) і Центральній (20%); промислових і адміністративних комплексах Криму, зосереджених у Північній і Центральній зоні. Туристичні підприємства Криму представлені первинними і вторинними. Найбільший інтерес для аналізу викликають туристичні підприємства первинних послуг, серед яких ті, що надають послуги щодо розміщення, транспортні підприємства, які займаються туристичними перевезеннями. Аналіз засобів розміщення туристів виявив велику їхню питому вагу в Криму в порівнянні з загальноукраїнськими показниками (більш 25 % санаторіїв, 40% будинків відпочинку, 10% баз відпочинку і готелів). Посередниками в туристичному комплексі є туристичні організації, які надають допомогу туристичним підприємствам у просуненні туристичного продукту до споживачів. Посередники функціонують на трьох рівнях і представлені, відповідно: на державному рівні – Міністерством курортів і туризму АРК, управліннями при Раді Міністрів АРК; на регіональному рівні – КАТА і Кримрата; на локальному рівні – рекламними організаціями. Споживачами в туристичному комплексі є міжнародні туристи, які були досліджені в залежності від видів міжнародного туризму за спонукальними мотивами на основі цілей поїздок і попиту на окремі види туристичних послуг. Міжнародний туризм у Криму класифікований за спонукальними мотивами на наступні виді: лікувальний (санаторно-курортний); екскурсійний; науковий; діловий; етнічний; пригодницький; спортивний; релігійний; розважальний; шоп-тури. Результати аналізу показали, що найбільш затребуваними видами туризму є лікувальний, зростання якого з 1997 по 2000 рік склало 15,1%, діловий – 10,6%, спортивний – 109,6% відповідно.

Конкуренти туристичного комплексу проаналізовані за трьома групами: прямі, розташовані на території України; прямі, розташовані за межами України; потенційні конкуренти. Лідерами ринку в кожній групі конкурентів для Криму є відповідно: курорти Одеси; курорти Болгарії, Туреччини і Греції; курорти Західної Європи.

Діагностику діяльності туристичних підприємств було проведено за двома напрямками. По-перше, нами було проведено дослідження рівня цільової орієнтації діяльності туристичних підприємств. На першому етапі дослідження використано модель сегментації, яка включає три стадії: геодемографічну, психолого-поведінкову, економічну, що дозволило ідентифікувати та детально вивчити цільовий ринок підприємств різного рівня спеціалізації: спеціалізовані (які здійснюють один вид туризму), комбіновані, (два-три), змішані (чотири-п'ять), універсальні (більш п'яти).

Сегментація за геодемографічним критерієм виявила, що із загального числа туристів, які прибувають у Крим, 51,5% туристів є жителями України, 48,5% - країн СНД. Геодемографічна сегментація ринку дозволила виявити основні типи туристів, що користуються послугами туристичних підприємств і на основі цього розробити матрицю цільового ринку послуг підприємств туристичного бізнесу.

Вивчення мотивів поїздок туристів в рамках психолого-поведінкової сегментації дозволило виявити чотири спонукальних мотивів подорожей туристів: культурний, рекреаційній, психологічний, престижу і статусу. Рекреаційній мотив переважує у туристів спеціалізованих підприємств (89,1%), культурний – в змішаних (43,8%), психологічний – в універсальних і змішаних (14,3% і 10,1% відповідно), престижу і статусу – в універсальних туристичних підприємствах (16,5%).

Сегментація за економічними критеріями допомогла визначити очікувані витрати туристів у ході поїздки. Встановлено, що найбільш питому вагу їхній структурі складають витрати на придбання комплексного туру, розрахованого звичайно на 24 дня (47,7% для громадян ближнього зарубіжжя) і витрати на проїзд до території України (46,1% для громадян далекого зарубіжжя). Питома вага витрат на екскурсійне обслуговування практично однакова і складає близько 11% для всіх інтуристів. На придбання подарунків і сувенірів більше витрачають коштів туристи з далекого зарубіжжя (2,8% і 5% відповідно). У туристів з далекого зарубіжжя витрати більше на величину коштів, витрачених на оформлення візи (близько 4% від загальних витрат).

На другому етапі діагностики діяльності туристичних підприємств було проведено оцінку їх конкурентоспроможності, за результатами дослідження було розроблено відповідні профілі полярності (табл. 1).Дослідження показали, що туристичний продукт підприємства в своєму розвитку проходить наступні стадії: народження, зростання (початкове і стабільне), зрілість, спад. Кожна стадія ЖЦТП визначається в залежності від стану попиту на туристичний продукт з боку міжнародних туристів. Дослідження туристичних підприємств з метою виявлення найбільш привабливого туристичного продукту проведено за допомогою матричної моделі BCG (Бостонської консультаційної групи) на основі концепції ЖЦТП на прикладі змішаних і універсальних туристичних підприємств. У результаті дослідження встановлено, що в асортименті універсальних підприємств переважають туристичні продукти категорії “дійні корови”, які забезпечують фінансування туристичного продукту категорії “знаки питання” і “зірки”.