Роль інформаційних засобів в організації театрального процесу
ВИБІР КАНАЛІВ доставки звернення залежить від наявного комплексу засобів масової інформації (локальний набір ЗМI), а також від вартості (тарифу) рекламних послуг і заказiв.
ГАЗЕТА сприймається аудиторією як авторитетне джерело точної інформації (надруковані тексти доступні багатократному вивченню, аналітичному огляду). Газета традиційно тяжіє до коментування інформації, тому звернення (як і рекламні послання) сприймаються тут критично. Потрібно багатократне повторення тексту звернення, щоб перебороти скептицизм цільової аудиторії. Варто враховувати при цьому цикл оперативності газети (щоденної - 24 часу, щотижневої - 7 днів) у своїх розрахунках повторного впливу на читача.
Журнал розрахований на тривале читання в колі сім'ї, а також під час відпустки, подорожей, відряджень. В оточенні журнальних публікацій (вони бiльш просторнi, нiж газетнi), у відсутності оперативної інформації (цикл оперативності - 1 - 2 місяця), звернення тяжіє до перспективних тем, до літературних форм підготування тексту.
КРАЩЕ МІСЦЕ на газетній смузі для реклами й звернення визначається з урахуванням психології сприйняття друкованого тексту. Дослідження психологів визначають такий рейтинг убування уваги читача газети, “вивчаючого” рекламну смугу:Правий верхній куток газетної смуги насамперед потрапляє в поле зору читача; саме звідси в більшості випадків починає він розглядати рекламні матерiали. Розміщене тут звернення напевно буде прочитано. Трохи менше уваги приділяється лівому верхньому кутку смуги (28_%); ще меншої уваги удостоюють погляд матеріали в правом нижньому кутку (23 %). Найменший рейтинг “читабельності” - у звернення, опублікованого в лівій нижній частині смуги. (Advertising Age, 1970, 14 August).
Рейтинг “читабельності” впливає на розцінки (тарифи) рекламних послуг видавця (найдорожчі звернення розміщуються справа вгорі, найдешевші - зліва насподі). Крім того, рейтинг визначає й інтенсивність повторних публікацій: їх буде менше, якщо щораз звернення з'являються в кожному популярному квадраті смуги; навпроти, повторень повинно бути більше, якщо увесь час матеріали потрапляють у найменш популярний “куток” газетної сторінки. У кінцевому рахунку немає ніякої економії від публікації декількох дешевих звернень - у порівнянні з 1-2 “дорогими” публікаціями.
НАЙЕФЕКТИВНІШИЙ засіб притягнення уваги до друкованих звернень - це розміщення їх за принципом: одна газетна смуга - одне звернення. Зрозуміло, це дорого, але саме таке звернення викликає найбільшу довіру в читача (адресата). З цих же розумінь найбільш популярна журнальна сторінка з одним рекламним зверненням, а також плакат, інформаційний щит, екран телевізора, екран кінотеатру.
РАДІО і ТБ вiдносяться до найбільш ефективних каналів доставки зверненнь (можливість індивідуалізації тексту, музичний і шумовий супровід, великі аудиторії, літературно-художня форма, вiдеоряд тощо). Телевiзiйнi канали - найдорожчі у світі електронної журналістики.
При цьому радiозвернення швидше (оперативнiше) досягає аудиторії, нiж аналогічні газетні форми. Організуючи передачі з місця подій (“прямі передачі”), радiожурналiст створює “ефект присутності”, що включає радіослухачів у події прямого репортажу. Цей ефект підвищує довіру аудиторії до матеріалів. Великий і підсвідомий вплив радіо на масову свідомість - цей ефект створюється тим, що саме сприйняття (слухання) радiоповiдомлень відбувається між справами, “без відриву” від виробничих й інших занять людини (радiоприймач на прогулянці, авторадiо в салоні автомобiлю, цілодобовий “Промiнь” на кухні тощо).
Телебачення, спроможне виводити на екран зображення (у тому числі і текст), усне мовлення і музику, створює самі доступні масовій свідомості рекламні звернення (і найефективніші!). Для спецiалiста важливо врахувати спроможність ТБ швидко формувати відношення публіки до “героя” передачи, оперативно створювати його імідж, підтримувати (або руйнувати) його репутацію. Секрет такого впливу - використання великих планів, камерність дії (невеличке число дiючих осіб), подовжений за часом кадр (пильне спостереження, безупинний моніторинг, невідривне “око” телеоб’єктиву). Ці прийоми перетворюють телевiзiйне iнтерв’ю в сеанс своєрідної “рентгеноскопії” - характер людини (гостя студії) “просвічується” наскрізь, а разом із цим і своєрідність його особистості, привабливі або, навпроти, не дуже симпатичні риси його індивідуальності. Ефект присутності на ТБ має більш сильний вплив, нiж на радіо. Отже, телеглядач схильний й більше довіряти зверненню, запропонованому йому майстрами малого екрана. Телевізійна промова близька до форм мiжособистiсного спілкування, що також підвищує тут ефективність звернення.
ІНШІ КАНАЛИ мають свої специфічні якості (переваги), вони гідні уваги спецiалiстiв при решении приватних задач (мультиплікація, слайди, комікси, комп'ютерні інформаційні мережі, кабельне ТБ й iншi).