Роль інформаційних засобів в організації театрального процесу
•управлiння (можливiсть передавати по цьому каналу повiдомлення цiльовiй групi впливу);
•сервiснiсть (тобто чи потрiбно надавати рекламнi послання в абсолютно готовому виглядi чи можна розраховувати на те, що професiонали виконують комплекс робiт по пiдготовцi тексту, фотозйомцi, створять телефiльм тощо)
Друкованi засоби масової iнформацiї
Реклама в газетах i журналах має досить сталi традицiї, отримала широке розповсюдження i має найбiльшу ефективнiсть - реклама в пресi займає приблизно 70% ринку рекламних об’яв. По обсягу затрат на рекламу в друкованi ЗМI поступаються тiльки телебаченню. Газета є засобом iнформацiї, яким користується значна кiлькiсть людей. Враховується й психологiчний аспект сприйняття. Iнформацiя подається у письмовому виглядi, краще запам’ятовується. Проте газети мають i недолiки, до яких вiдносяться: вiдсутнiсть адресної для рекламних цiлей аудиторiї, порiвняно коротке життя видання, низька якiсть друку i вiзуального зображення, жорстока рекламна конкуренцiя, неможливiсть гарантованого розмiщення реклами в заданому просторi. Але газета є одним з головних провiдникiв новин i реклами товарiв та послуг населенню.
Журнали мають iншi переваги. Вони мають гнучкiшi, як у вiдношеннi кола читачiв, так щодо подачi iнформацiї. Журнали можуть працювати з кольором, мають прекраснi полiграфiчнi можливостi. Бiльшiсть з них спецiалiзованi, що дозволяє рекламодавцям друкувати свою рекламу на визначену аудиторiю. Проте рекламна конкуренцiя в журналах ще бiльш гострiша. Вартiсть реклами в деяких виданнях дуже висока. (Додаток №4)
При виборi журналiв для розмiщення реклами необхiдно враховувати тираж, аудиторiю, цiну i технiчнi можливостi видання (тираж, перiодична сфера розповсюдження). Рекламнi ставки журналiв, як правило, визначаються такими факторами: популярнiстю, первинним i вторинним читацьким колом, числом переплатникiв i продажом в роздрiб.
Електроннi засоби масової iнформацiї
Незважаючи на те, що телереклама перiодично зазнає жорсткої критики фахiвцiв, зокрема психологiв, культорологiв, полiтикiв, нiхто не може заперечити творчий потенцiал телебачення.
Телеефiр розвивався швидше будь-якого iншого рекламного й iнформацiйного засобу, завдяки таким винятковим можливостям, як масове охоплення аудиторiї, можливiстю поєднати звук, вiзуальне зображення i рух, демонстрацiї об’єкта, використання спецефектiв, фактор довiри (коли все вiдбувається прямо перед вашими очима), ефект присутностi.Отже, потенцiал телебачення як творчого iнструменту дуже високий, але й у нього є ряд недолiкiв, зокрема велекi попереднi затрати, недовговiчнiсть, велика кiлькiсть конкурентної, часом взаємно-виключної реклами.
До форм телереклами вiдносяться : телемережа, регiональне телебаченя, синдикати, мiсцеве телебачення. Цi форми дають рекламодавачу необмежанi можливостi для творчостi.
Для купiвлi ефiрного часу в тiй чи iншiй програмi спецiалiсту необхiдно визначити якi програми є найбiльш ефективними з погляду охоплення цiльової аудиторiї.
Як i телебачення, радiо має також широкi творчi можливостi. Радiо є невiд’ємною частиною життя великого загалу людей. За снiданком слухаємо ранковi новини, радiо розважає i iнформує нас, коли їдимо на роботу чи в iнститут, займаємося господарством тощо.
Найбiльша перевага радiо - його здатнiсть забезпечувати широке охоплення, з великою вибiрковciстю аудиторiї i дуже високою рентабельнiстю вкладеного капiталу. Поряд з великими позитивними якостями, радiо має ряд серйозних недолiкiв: воно є тiльки аудiозасобом i в процесi сприйняття рекламних повiдомлень, якi транслюються по радiо, не бере участь зiр, через який людина отримує до 90% iнформацiї. Крiм цього радiо реклама ускладнює встановлення двухстороннiх комунiкацiй з споживачем, часто у нього пiд рукою немає ручки, щоб занотувати переданi в об’явi назву вистави, дату, час i мiсце показу. Радiо реклама не запам’ятовується надовго i часто слухається побiчно. Однак, згiдно аналiзу психологiв, систематичне повторення тої чи iншої реклами, закарбовується у пiдсвiдомостi слухача i спливає в разi контакту з тим чи iншим рекламованим продуктом.