Особисті_немайнові_права

відтворення, розповсюдження та інше використання, а також ввезення в Україну примірників творів, фонограм, програм мовлення без дозволу осіб, що мають авторське право або суміжні права;

виготовлення і розповсюдження з порушенням авторського права і суміжних прав (контрафактних творів) примірників творів, фонограм;

ввезення в Україну примірників творів і фонограм, що охороняються на території України із держави, в якій ці твори і фонограми не охоронялися або перестали охоронятися.

Отже, за вказані дії особи, які мають авторське право і суміжні права, можуть вимагати від порушника відшкодування збитків, завданих ним в результаті порушення авторського права і суміжних прав, включаючи втрачену вигоду; вилучення та спрямування на їх користь прибутків порушника, одержаних ним у результаті порушення авторського права і суміжних прав, замість відшкодування збитків; також порушник авторського права і суміжних прав зобов’язаний відшкодувати особам, які мають авторське право і суміжні права, моральну шкоду в розмірі, що визначається судом. [11]1.2. Особисті немайнові права на об’єкти промислової власності

Об’єктами промислової власності за Паризькою конвенцією від 20.03.1883 р., до якої приєдналася Україна, є винаходи, загальнокорисні зразки, промислові малюнки і моделі, фабричні товарні знаки, знаки обслуговування, фірмове найменування і вказівки про місце походження, а також запобігання недобросовісній конкуренції.

Крім того, оскільки у Конвенції уточнюється, що об’єктами промислової власності можуть бути продукти як вироблювані, так і природного походження, промислову власність можна визначити як результати науково-технічної творчості. Таким чином, до цього списку додаються раціоналізаторські пропозиції, секрети виробництва (ноу-хау) та селекційні досягнення [11].

До особистих немайнових прав належать право авторства, право на ім'я (спеціальну назву), право на подання заявки на одержання патенту на винахід, корисну модель чи промисловий зразок. Але при цьому слід мати на увазі, що коло і характер особистих немайнових прав і майнових прав визначається тими результатами технічної творчості, які підлягають правовій охороні.

Як вже зазначалось, право авторства полягає в тому, що тільки справжній творець може називати себе автором винаходу, корисної моделі чи промислового зразка. Усі інші особи, які використовують зазначені об'єкти, зобов'язані зазначати ім'я автора. Право авторства закріплює факт створення того чи іншого творчого результату даною конкретною особою, а це має значення для суспільної оцінки як самого результату, так і особи автора.

Зазначення імені автора в разі використання винаходу, корисної моделі чи промислового зразка обов'язкове.

Чинне законодавство України про промислову власність не передбачає присвоєння імені автора чи іншої спеціальної назви винаходу, корисній моделі чи промисловому зразку. Разом з тим воно не містить прямої заборони присвоювати зазначеним об'єктам імені автора чи спеціальної назви. Більш того, Правила складання і подання заявки на видачу патенту України на винахід і корисну модель передбачають зазначення назви винаходу – п.6.2.1 цих Правил проголошує: “Назва винаходу (корисної моделі) характеризує його (її) призначення, відповідає суті винаходу (корисної моделі) і, як правило, близька до назви відповідної рубрики Міжнародної патентної класифікації (МПК)”.

Слід звернути увагу на те, що особисті немайнові права авторів творів науки, літератури і мистецтва та авторів науково-технічних досягнень не співпадають. Закон не закріплює за винахідниками та авторами промислових зразків права на недоторканість та права на обнародування чи опублікування. Право на недоторканість твору не властиве і не стосується результатів технічної творчості, винахід можна удосконалити будь-кому. Не можна приховувати від суспільства і готовий винахід [11].

ІІ. ОСОБИСТІ НЕМАЙНОВІ ПРАВА, НЕ ПОВ’ЯЗАНІ З МАЙНОВИМИ

У перехідний період, що проходить наша держава у теперішній час, проблема захисту особистих немайнових прав, не пов’язаних з майновими стоїть як ніколи гостро, тому що багато десятиліть в нашій країні майже не існувало відповідного механізму і взагалі практики захисту таких прав. Сьогодні, після того, як вітчизняні юристи отримали змогу познайомитися з багатим історичним досвідом інших держав у цій галузі, ми переконалися в її надзвичайній важливості. Багатовікова практика вказує, що особисті права самі по собі, а також гарантії їх реального здійснення, визначають саме становище людини або організації у суспільстві, а отже і якість самого суспільства в цілому.