Особисті_немайнові_права

За цією статтею твір, у якому було намальовано чи сфотографовано особу, міг розпов¬сюджуватися лише за її згодою. Така згода не вимагалася, якщо особа позувала за плату або якщо розповсюдження такого твору провадилося в державних чи громадських інтересах.

Проект Цивільного кодексу пропонує набагато глибше, ширше й справедливіше право¬ве регулювання.

Поряд із правилом про те, що твір, у якому зображено особу, може бути показаний, роз¬повсюджений лише за її згодою, передбачається можливість відкликання такої згоди. Особі, яка позувала за плату, надається право зажадати припинення публічного показу, відтворен¬ня чи розповсюдження твору, з умовою компенсації авторові або іншій особі пов'язаних із цим збитків.

Розповсюдження фотографії особи поза її волею зумовлюється лише необхідністю захи¬сту її інтересів або інтересів інших осіб.

Нерідко ми є свідками того, як фото- чи телекамера зненацька застає осіб, які не бажа¬ють позувати. Для самозахисту люди затуляють обличчя руками, іноді навіть намагаються розбити спрямований на них об'єктив. Згадані відносини залишалися поза сферою правово¬го регулювання.

Відповідна норма Проекту й щодо цієї ситуації виходить із загального правила: знімання особи на фото-, кіно-, теле-, відеоплівку може здійснюватись лише за її згоди. Особа, яка по¬годилась бути знятою на плівку, має право вимагати припинення публічного її показу у тій частині, яка стосується її особистого життя, з компенсацією витрат на демонтаж.Важливе значення для кожної особи має право на місце проживання. Йдеться не про пра¬во на вибір місця проживання, а саме про право мати таке місце.

На одній із центральних площ Копенгагена, біля телефонної будки тулиться зі своїми по¬житками старенька жінка. Влада не раз пропонувала їй житло, та вона все відмовлялася: “хо¬чу бачити сонце і слухати птахів”. Ця пані, як бачимо, має змогу жити у власному помешканні, але не бажає цього. Становище наших “бомжів” далеко трагічніше. Так, за повідомленнями преси, протягом суворої зими 1995-1996 р. у Чернівцях замерзло близько двадцяти бездомних.

Запис у Цивільному кодексі згаданого права змусить державу активніше шукати вихід із ситуації, організовуючи для таких людей бодай місця для ночівлі.

За статтею Конституції особа має право на недоторканість житла. Цивільно-правовий аспект такої недоторканності полягає не лише у тому, що ніхто не може зайти у житло без волі особи, а й у тому, що особа не може бути виселена з нього, за винятком тих нечисленних ви¬падків, які передбачені законом.

Проект Цивільного кодексу передбачає надання особі права на вибір роду занять.

Докладно регламентується право особи на пересування. Фізична особа має як право на пересування у межах держави, так і право залишити Україну і згодом безперешкодно повер¬нутися до неї.

Ці та інші особисті немайнові права, які названо у Проекті, не залишаться декларацією завдяки ефективним засобам їх захисту.

У разі порушення особистого немайнового права особа, що постраждала, зможе вимага¬ти відшкодування збитків та компенсації за моральну шкоду. Окрім цих загальних, уже відо¬мих нашому цивільному законодавству засобів захисту Проект передбачає й ряд нових. На¬самперед порушник зобов'язується негайно вчинити дії, які необхідні для поновлення права. Невиконання ним цього додаткового обов'язку може бути підставою для вжиття за рішенням суду примусових заходів такого поновлення. Запроваджується нова для цивілістики міра відповідальності, яку нині передбачає кримінальне та адміністративне законодавство,– гро¬мадська догана. Вона може бути винесена особі (фізичній чи юридичній), з вини якої відбу¬лося порушення особистого немайнового права і яка не вжила своєчасно заходів для усунен¬ня цього порушення.

Способом захисту інтересів особи, про яку поширили неправдиву інформацію, є її спро¬стування. Проект прямо встановлює презумпцію неправдивості негативної інформації, яка поширена про особу.