Народногосподарське значення агропромислового комплексу України
1. Агропромисловий комплекс (АПК) — це сукупність ла-нок народного господарства (галузей, підгалузей, ви¬роб-ничих підприємств, організацій), діяльність яких тісно пов’язана з виробництвом, зберіганням, транспортуван¬ням, переробкою та збутом продукції. АПК формуються на основі агропромислової інтеграції в умовах високого рівня розвитку продуктивних сил та усуспільнення ви¬робництва. Поділяються на агропромислові підприємства та агропро-мислові територіальні комплекси. За тери¬торіальними мас-штабами та особливостями вони різноманітні. В галу¬зевій структурі АПК виділяють такі основні сфери: сільське госпо-дарство; промисловість по переробці сільськогоспо- дарської сировини (харчова, де¬які галузі лег¬кої промисло-вості); виробництво засобів ви¬робництва для сільськогосподарских несільськогосподарських галузей (машино- бу-дування для сільського господарства, легкої та харчової промисло¬вості, виробництво мінеральних добрив тощо); заготівля, транспортування та збут продукції; виробниче обслуго¬вування комплексу (ремонт тракторів та сільсько- господарських машин, будівництво тощо); наука, управлін-ня, підготовка кадрів.
Складовою частиною АПК є також продовольчий ком-плекс, який включає такі підкомплекси: зернопродуктовий, картоплепродуктовий, цукробуряковий, плодоовочевокон-сервний, виноградно-виноробний, м’ясний, молочний, олійно-жировий.
Функціональна структура АПК відображає його внутрішні комплексоутворюючі зв’язки, які найінтенсив- ніше розвиваються у сфері виробництва і переробки кон-кретних видів сільськогосподарської продукції. Основними ланками функціональної структури агропромислового інтегрального комплексу є агропромислові спеціалізовані комплекси, що розвиваються на базі певних агропроми-слових циклів. Їхня територіальна структура складається з регіональних і зональних елементів.
АПК як складна система має три головні аспекти: ком-понентний, територіальний і організаційний. Компо¬нентний аспект структури АПК полягає у наявності і зв’язаності ок-ремих галузей, функціональних сфер (блоків) галузей і аг-ропромислових циклів (ланцюгів).
Агропромисловий цикл (ланцюг) як одна з форм ком-понентної структури АПК ¬¬— це поєднання взаємопов’яза- них стадій одного виробничого процесу, що охоплює ви-робництво, переробку і реалізацію сільськогосподарської продукції. Агропромислові цикли є основою формування спеціалізованих АПК (м’ясопромислового, молокопроми-слового, плодоовочевоконсервного тощо).
Основною формою територіального зосередження сільськогосподарського виробництва і засобом розв’яза- ння питань його планової територіальної організації є аг-рарно-територіальні комплекси (АТК). Під АТК слід ро¬зуміти певну систему територіальних формувань сільсько- госпо-дарських підприємств, для яких характерно порівня- но стійке поєднання галузей і вироблюваних про¬дуктів у ви-робничо-територіальних типах господарств, що скла¬лося на основі найновіших технологічних процесів і раціональних виробничих зв’язків. АТК є результатом роз-витку територіального поділу сільськогосподарської праці, для якого характерні переважно горизонтальні виробничі зв’язки.
В Україні сформувався АПК республіки — важлива функціональна ланка всього народногосподарського ком-плексу України. Це другий після індустріального ви¬роб-ництва структурний підрозділ гос¬подарства України. На галузі, що входять до АПК рес¬публіки (включаючи забезпе-чення його засобами вироб¬ництва), припадає близько 40% валового суспільного продукту, майже чверть основних ви-робничих фондів і чисельності зайня¬тих працівників.
2. Природні умови і фактори розвитку та розміщення галузей АПК.
Формування АПК і особливості його територіальної ор-ганізації залежать від сукупної дії природно- і суспільно-географічних факторів. Водночас кожен фактор зокрема впливає на формування АПК в певному напрямі.
Найбільший вплив на формування АПК України мають такі суспільно-географічні фактори: рівень господарського освоєння території, науково-технічний прогрес, потреби на-селення в продуктах харчування, характер розселення і рівень забезпечення трудовими ресурсами.
Для формування АПК України дуже велике значення мають природно-географічні фактори, особливо для розміщення і спеціалізації сільського господарства. Під впливом природних умов формується територіальна струк-тура АПК України.
Серед природно-кліматичних факторів найважливіше значення мають агрокліматичні, грунтові і водні ресурси.