Загальні основи аграрної політики

1.Аграрна політика, її предмет і завдання

2.Практичне значення аграрної політики.

3.Методологія і методи аграрної політики

4.Історія аграрного розвитку України і складність сучасної аграрної політики

1. Аграрна політика – це одна із складових частин економічної політики, сферою впливу якої являється сільське господарство і пов’язані з ним господарчі сфери.

Аграрну політику визначають як діяльність держави, спрямовану на створення господарсько-фінансових і політичних умов в аграрному секторі, яка реалізується шляхом впливу на економічні процеси, що відбуваються через форми і методи ,найбільш впливові в області аграрної економіки.

Аграрна політика представляє собою упорядковану діяльність держави і санкціонованих нею суспільно-правових інститутів по формуванню культурних, соціальних, правових і економічних умов життя сільського населення.

Найважливіші сфери аграрної політики:

•Аграрний ринок;

•Інвестиційна, кредитна, фінансова, науково-технічна і технологічна діяльність;

•Податкова система;

•Соціальне середовище;

•Цільові і структурні перетворення.

В рамках аграрної політики формується аграрне законодавство, а від нього залежить аграрна структура.

Аграрне законодавство – це правові норми, які поряд з існуючими звичаями визначають процеси в сільському господарстві і житті сільського населення.

Сфера аграрного законодавства:

•Відносини землеволодіння;

•Трудові відносини;

•Аграрний кредит;

•Податкообкладання;

•Права і звички, які наслідуються;

•Товарорух в сільському господарстві;

•Умови навчання і консультування;