Озиме жито

2) протравлення високоефективними препаратами із застосуванням методів, сприяючих утриманню їх на насінні після обробки;

3) обробка регуляторами зростання, біологічними стимуляторами і мікроелементами;

В результаті таких заходів підвищується стійкість рослин до зовнішніх умов абіотичного і інфекційного характеру. Спостерігається інтенсивніше проростання насіння, глибше закладається вузол кущення, формується могутніша коренева система.

4.6 Сівба

Терміни посіву озимого жита мають особливе значення для забезпечення як оптимальної густини продуктивного стеблестоя, так і для захисту рослин від хвороб, їх успішної зимівлі і, отже, для отримання високих і стійких урожаїв. При цьому оптимальні терміни посіву вельми різні по окремих регіонах і залежать від місцевих кліматичних умов.Хоча дуже ранній посів в звичайних умовах негативно позначається на врожайності, в тих місцепроживаннях, де існує небезпека засухи або вимерзання, проведення сівби в декілька раніші терміни дає ряд переваг. В цьому випадку навіть при вирощуванні в украй несприятливих умовах жито до весни вже досить добре розкущиться, краще закриє грунт і тому ефективніше використовуватиме зимову вологу, яка завжди є в таких місцепроживаннях чинником, що обмежує врожайність.

Жито – найбільш зимостійка зі всіх зернових культур, втрати рослин від вимерзання, викликаного низькою температурою, зустрічаються при ії вирощуванні порівняно рідко. І, навпаки, набагато частіше має місце вимерзання, що викликається тривалим збереженням сніжного покриву і поразкою сніжною цвіллю. При цьому найбільшій загрозі піддаються рослини, посіяні дуже рано, оскільки вони йдуть під зиму перерісшими, а потім, опинившись під довго лежачим сніжним покривом, створюють сприятливі умови для розповсюдження грибних хвороб і випрівають. Тому в тих місцепроживаннях, де посівам загрожує поразка сніжною цвіллю, на врожайність негативно позначається як дуже рясна підгодівля рослин восени, так і в цілому сприятливі умови для їх розвитку в передзимовий період.

Посів в дуже ранні терміни підсилює також поразку хворобою ламкості стебел. Жито, посіяне в раніші терміни, в значно більшій мірі вимагає застосування фунгіцидів для боротьби з хворобою ламкість стебел, чим пізні посіви іржи.

При посіві жита в пізні терміни і в областях з холодними зимами часто повністю або частково не відбувається осіннього кущення рослин. Якщо ж наступної весни умови зростання забезпечують дуже швидкий розвиток рослин, то і фаза весняного кущення також буде дуже короткою. В цьому випадку виникає надмірно проріджений стеблестой з незадовільною врожайністю, яка набагато нижче за врожайність іржи, висіяною в нормальні терміни. Це відноситься в першу чергу до посушливих місцепроживань, де посіви не можуть повністю використовувати зимову вологу.

Глибина посіву. Насінню жита для проростання потрібне неглибоке закладення в ґрунт. Тому їх слід висівати на меншу глибину, чим насіння інших зернових культур. Вузол кущення у іржі розташований безпосередньо під поверхнею землі. Для забезпечення дрібнішого закладення насіння в ґрунт потрібний, щоб ґрунт досить добре осів перед посівом. Це необхідно враховувати при проведенні передпосівної обробки.

При дуже рихлому посівному ложі насіння іржі опиняється в ґрунті на дуже великій глибині. В цьому випадку відбувається утворення довгої підземної міжвузловини і втрачається багато енергії, яка вже більш не може бути використана для розвитку молодих рослин. Таке жито гірше кущиться, дає слабкі рослини, які менш стійкі до вилягання, гірше зимують і утворюють досить нерівномірний стеблистій.

На глибину закладення насіння впливає застосування ґрунтових гербіцидів, що виключають дуже дрібний посів. Норма посіву. Жито володіє високою здібністю до кущення. Це необхідно враховувати вже при розрахунку норми посіву. Як і раніше, основним недоліком в багатьох зонах обробітку цієї культури є надмірно висока норма посіву. Як і раніше, основним недоліком в багатьох зонах обробітку цієї культури є надмірно висока норма посіву. Дуже густий посів приводить до збільшення вилягання і тим самим до зменшення кількості і погіршення якості прибраного урожаю.