Поезія рідного краю: творчість В.Рябого та Я.Руданця
Ось що розповів мені сам автор про свою працю: збірка віршів “Раїна” – збірка любовної лірики. У ній я розповів не лише свою любов до жінки. Я мав на мені описати щось більше і, можливо, деяких випадках навіть важливіше. В образі жінки я втілив всю Україну, а у своїх віршах виразив свою невимовну любок до неї”. Після цих слів я просто не могла написати і описати всі ті теплі почуття і всю ту ніжність, з якими він розповідав про любов до України. Я ще раз переконалася, що ця людина є справжньою людиною з великої літери. Я зрозуміла, що Ярослав Руданець є вірним сином матінки своєї України, адже так любити рідну батьківщину може лише справжній патріот.Ярослав писав. Дивлячись ввись, не оглядався, бо знав: окрім Всевишнього не допоможе ніхто. Були злети і падіння. Як у всіх. Не все відразу дається. Небо поезії хоче високого слова, а його знайти – треба присвятити цьому все життя до останнього подиху. Мешкаючи в Коломиї, на початку 90-х років зустрів лауреата Державної премії України імені Тараса Шевченка Тараса Мельничука, який, до речі, дослухався до всіх, хто хоч трохи володів пером. Саме він і підказав: “Треба шукати чогось свого, ход одного, але дивного образу. Благословляю на творчий пошук!” І зваживши на пораду майстра поезії, Ярослав Руданець невдовзі несподівано відкрив свою раїну (пірамідальну тополю) на Івано-Франківщині, проявився також як автор текстів понад 20 пісень, які виконують народний артист України Володимир Пірус, заслужений артист України Михайло Попелюк, інші співаки краю. Не заспокоюючись, він продовжує шукати свою, може, і негучну, але щиру, світлу ліричну струну...
[6, с. 6]
Такі щирі та світлі слова можна прочитати про Ярослава Руданця, взявши до рук його збірку ліричних віршів “Раїна”. Ця збірка – неабияка спадщина для майбутніх поколінь, адже вона вміщає чотириста три вірші – шедеври, у кожному з яких автор висловлює свої щирі почуття до України.
Перший вірш цієї збірки “Шаную щастя” одразу ж привернув мою увагу і я не могла відірватися від книги; перечитуючи і насолоджуючись судовими, влучними словами автора. Він так точно описував свої почуття та емоції, використовуючи прості слова. Ярослав Руданець так уміло керую словами у віршах, як у спекотний день сонце управляє своїми променями, посилаючи їх рівномірно на землю.
Мені хотілося б описати і висловити свої думки з приводу кожного вірша збірки “Раїна” та я боюся, що тоді моє дослідження стане надто довгою. Також боюся, що деякі мої думки можуть здатися комусь неправильними, адже це поезія, і кожен її сприймає по-своєму, отже у кожного буде своя думка.
Ще одним дивовижним віршем цієї збірочки є вірш “Мить”.
Серденько щемить,
Хтось його хвилює –
Благодатну мить
Під дощем малює.
Здається, що такі прості і відомі всім слова використав автор, а як милозвучно і прекрасно звучать ці рядки.
Вірш “Поспішаймо кохати” я не могла обминути увагою, адже у ньому автор порушує проблему скороминучості людського життя. Поет доводить, що кохання – найкраще почуття у світі, а не спробувавши його, жаль вмирати.
Хочем ми чи не хочем:
З-під трави, з-під хреста
Не розплющимо очі
І кохані уста.