Поезія рідного краю: творчість В.Рябого та Я.Руданця

ЗМІСТ

Вступ

Розділ І. Поет несподіваний, таємничий, не передбачуваний...

1.1.Знайомство з Василем Рябим.

1.2.Життєвий шлях поета.

1.3.Збірка “Двері луни”

Розділ ІІ. У його віршах звучить невимовна любов до України

2.1.Зустрів з Ярославом Руданцем.

2.2.Сторінки життя поета.

2.3.Поетична збірка “Раїна”.

Висновки

Список використаних джерел.

Додатки

ВСТУП

Якщо українці – нація поетів, то Коломия – один з осередків поетичної України. Родом з цих околиць коломийка. Скромність наших пращурів залишила нам імена коломийкарів, а їх мініатюрні, філософські, жартівливі, любовні шедеври. І числа немає тим куплетам...

[14, с. 1]

Я знайшла ці рядки в Інтернеті на одному із сайтів і вирішила саме з них розпочати розповідь – дослідження. Не знаю, чи комусь моє дослідження видасться таким же необхідним, яким воно є для мене. Головною причиною, яка мене переслідувала під час написання цієї роботи, стала відчуженість сучасних українських людей від книги. Я вважаю себе сучасною людиною. Яка має багато цілей і старається досягнути їх з усіх сил. Я всім цікавлюся, люблю все нове. Мене дуже образив і обурив факт, що лише одиниці можуть читати книги, насолоджуючись цим. Більшість моїх однолітків читають книжки лише тому, що їх заставляють робити це в школі. Своїм дослідженням я хотіла з’ясувати причин поганого ставлення молоді до літератури, а особливо до поезії. Адже у віршах можна знайти стільки нового, стільки цікавого і схожого з чимось із свого власного життя. Своєю роботою я хотіла заохотити хоча б деяких моїх друзів до поезії, до цього цікавого і нового світу поета. Адже вірші – це шедеври, пам’ятка і заповіт майбутнім поколінням. І забігаючи наперед, мушу сказати, що у мене це вийшло.

Наша споконвічна земля Галицька багата й невичерпна на оригінальні таланти, джерела художнього слова, витоки животворчої духовної сили. Над нею завжди витає вільний український дух, невиснажливу силу якого успадковує, передає з роду в рід національна література, незнищенна скарбниця різножанрових творів красного письменства.

[12, с. 3]

Сьогодні в нас за плечима вже не один період відродження і становлення Української держави. Процеси йдуть важко. Від цього й справді гірко на серці у письменників, оскільки кризові явища боляче зачепили художню інтелігенцію, вичерпують її душевні сили. Це тим більше прикро, що українські письменники перші твердо встали проти гнобительської системи, їхній голос кликав українську гідність стояти з волю незалежність, за свободу слова й демократичні перетворення в Україні. В такій ситуації письменникові немає змоги реалізувати свій творчий потенціал на повну силу, внутрішня енергія витрачається значною мірою на налагодження буденних справ, далеких від процесу української літератури.