Леся Українка – геніальна донька українського народу
Тим часом Лисичка прибігає з квітками з лісу і чує, що хтось товчеться у неї в хатці.
Лисичка (хитро питає).
Ой, хто, хто
В лисиччиній хатці?
Ой, хто, хто
Прийшов сюди в гості?
Коза (стукотить ногами, стукотить рогами).
Я Коза-дереза,
Півбока луплена,
За три копи куплена,
Тупу-тупу ногами,
Сколю тебе рогами,
Хвостиком замету,
Ніжками затопчу,
Тут тобі й смерть.
Лисичка.
Ой лишенько, ой горенько!
Бідна моя голівонька!
(Утікає до лісу).
Коза (вискакує з нори, пританцьовує).
Я коза-дереза,
Хитра та лукава,
Я лисицю дурну
Добре налякала.
Остап Лисенко. Леся, наша Леся! Здається, зовсім недавно прибігала вона до нас, вигадувала такі ігри, від яких ходором ходив увесь дім. Мила сусідка, перша царівна дитячих лірій і наш перший режисер.