Загальні риси зовнішньоекономічних зв'язків України
Основним напрямком зовнішньоекономічної діяльності України є розвиток i поглиблення торгово-економiчного спiвробiтництва з державами колишнього СРСР, країнами Схiдної Європи, розвиненими країнами світу, особливо з тими, що мають численну українську дiаспору. Зовнiшньоторговi органiзацї та iншi виконавчi структури України повиннi не тiльки реалiзовувати продукцiю на традицiйнихринках, а й виходити на нові перспективнi регiони (Азiю, Африку, Латинську Америку та Австралiю).
Нинi спостерiгається певна диверсифiкацiя зовнiшньоекономiчних зв'язкiв з акцентом на країни далекого зарубiжжя: їх частка у торгiвлi товарами зросла вiд 14,6% в eкcnopтi та 15,6% в iмnopтi (1991р.) вiдповiдно до 49,8% i 36,0% (1998р.). Проте зростання експорту у країні далекого зарубiжжя не завжди свiдчить про змiцнення позицiй на захiдних ринках продовольства. Це пояснюсться тим, що у країнах колишнього СРСР обсяг вивезення продуктiв скорочувався швидкими темпами, а по деяких - зростав повiльнiше, нiж загальний експорт цих тoвapiв.
В експорт України у держави далекого зарубiжжя переважають сировина i продукти первинної переробки, тодi як країни сСНД i Балтії закуповують ширший асортимент харчових продуктiв, у тому числi поглиблен_переробки (консерви, ковбаси, борошно, крупи, обсяги вивезення яких до близького зарубiжжя сягають 99% вiд загального Українського експорту).
Нинi товарний експорт та iмпорт Укра'iни характеризуються яскраво вираженою асиметрiсю у бiк Росiйсько'i ФедерацЙ. Це означає збереження монопольної залежностi вiд росiйських ринкiв збуту, особливо вiд джерел постачання iмпортних тoвapiв, серед яких домi-нують eHeproHoci'i.
В ocTaHHi рок и простежусться негативна тенденцiя до витiснення України з окремих ринкiв, насамперед у кpaїнax сид, де вона посiдала ще недавно noмiтнe мiсце (ринки цукру, м'ясних, молочнихпродуктiв тощо).Намiтилися позитивнi зрушення в eкcnopтi тoвapiв i послуг. Так, з 1993 по 1999 рр. частка йога у cтруктурі ВВП зросла з 26 до 53%. Значною мiрою цьому сприяло вивезення тoвapiв та послуг у країни далекого зарубiжжя, частка яких у 1999р. становила 64%. З 1996р. сальдо України в зовнiшньоторговельному оборотi позитивне.
Україна налагоджує прямi зовнiшньоекономiчнi вiдносини з багатьма країнами cвіту. На початок 1997 р. нашу державу визнали понад 160 країн світу, 132 з них встановили з Україною дипломатичнi вiдносини.
Україна - ще молодий суб'ект зовнiшньої торгiвлi iз зарубiжними країнами, оскiльки у складi колишнього СРСР вона мала обмеженi можливостi для укладання зовнiшньоторговельних контрактів та здiйснення експортно-iмпортних операцiй. Через це в державi не було вiдповiдної iнфраструктури.
За час своєї незалежностi Україна змогла налагодити зовнiш-ньоторговельнi стосунки бiльш як iз 180 країнами cвіту i створити свої торговельно-економiчнi місії у 34 державах европейського, азiатського, афри-канського та американського континентiв.
У країни далекого зарубiжжя ми поставляємо залiзну i марганцеву руди, чорнi метали, устаткування для гiрничо-шахтових, будiвельних, електро-технiчних пiдприємств, засоби автоматизацiї, автомобiлi, прокатнi стани, судна, силовi трансформатори, мaricтpaльнi тепловози, одяг та багато iншої продукції.
За даними Державного кoмітету статистики, у 1998 р. позитивне сальдо Украiни з краiїнами далекого зарубiжжя становило $1807,7 млн. Основна частина експорту України припадає на Європу (45,8%), Азiю (36,6%), Америку (10,6%); найбiльша частка Українського iмпорту - на Європу (72,2%), Азiю (13,8%), Америку (11,8%).
Нi обсяги експорту, нi його структура сьогоднi не можуть задовольнити Україну. Наприклад, у 1998 р. експорт становив $ 16457,2млн. У його структурі переважали сировина, матерiали i товари народного споживання (71,3%), машини й устаткування_(8,7%), iншi товари, в тому числi послуги (2,0%). Отже, необхiдно переорiєнтувати експорт з первинної сировини на нову тexнiку й технологiю, товари високого рiвня переробки, рiзнi послуги.
В Україну з рiзних кpaїн cвіту надходять промислове устаткування, медичне обладнання, рiзнi припади, хiмiчнi товари, джут, цитрусовi, продукцiя легкої промисловостi. Проте для таких тoвapiв, як напої, тютюновi вироби, радiотовари, жувальна гумка i деякi iншi товари широкого вжитку, необхiдно створювати економiчнi бар'єри для того, щоб зменшити дефiцит платiжного балансу i пiдвищити попит на аналогiчну вiтчизняну продукцiю.