Загальні риси зовнішньоекономічних зв'язків України

Інші країни світу1269,91363,11345,41392,5859,7876,7935,4914,6

Iталiя42,240,236,033.420,87,06,29,8Іспанія7,07,99,711,18,76,16,14,7

Єгипет14,36,53,75,83,91,92,91,8

Греція42,636,144,141,822,18,09,37,8

Болгарія38,727,635,831,69,56,75,74,9

lзраїль27,927,721,218,36,68,48,49,3

Ідiя17,037,433,526,03,11,41,81,9

Iран26,311,515,75,70,72,51,11,1

Канада9,36,77,87,320,716,717,116,3

Китай12,017,612,215.42,62,93,71,9

Кiпр34,463.468,472.414,314,312,412,1

Латвiя5,317,816,01l,78,88,98,020,2

Литва5,73,94,91l,510,84,13,32,2

Нiдерланди29,821,418,526,74,123,724,027,2

Нiмеччина88,199,9105,0106,233,158,169,363,1

Норвегiя2,39,411,08,51,71,11,71,2

Об'днанi Арабськi Емiрати13,35,04,36,919,02,81,91,8

Польша28,734,834.128,314,712,817,734,1Румунiя11,75,89,68,12,49. ВИСНОВОК. Отже, перебудова зовнiшньоекономiчної дiяльностi України значною мiрою сприятиме iї просуванню на свiтовий ринок та iнтeг¬руванню в мiжнародну економіку. Ось уже сім років Україна виступає на світовій арені як незале¬жна європейська держава, її економіка переживає затяжну кризу. Через зниження попиту на внутрішньому ринку велика кількість підприємств працює практично в півсили. Типовим явищем стало приховане безробіття. Депресійні процеси у виробництві негативно впливають на стан зовнішньої торгівлі. Обсяг експорту не відповідає можливостям то¬варовиробників і не задовольняє державних потреб щодо валютних надходжень, які використовуються для стабілізації економіки, зни¬ження рівня інфляції та бюджетних витрат. Крім того, характер експорту залишається пасивно-сировинним. Навіть у країни СНД необхідно збільшити експорт продукції виробничо-технічного призначення. Негативне також сальдо в торгівлі щодо енергоносіїв, прокату кольорових металів, целюлози, деревини, каучуку. Відомо, що незадовільний стан зовнішньоекономічних зв'язків не може по¬зитивно впливати на економіку України. У той же час значну роль в оздоровленні економічної ситуації має відігравати ефективна зовнішньоекономічна діяльність, яка включає в себе економічні відносини між окремими країнами, їх регіональними об'єднаннями, а також окремими підприємствами (корпораціями). Перехід України до фази економічного пожвавлення та підне¬сення в нових умовах господарювання може здійснюватися за зрахунок ефективного використання власного ресурсного потенціалу шляхом упровадження новітніх технологій. Основою нової еконо¬мічної стратегії у сфері зовнішньоекономічної діяльності України мають бути зацікавленість людини у вільному підприємництві та розвитку товарного виробництва, а також упровадженні ринкових відносин; запровадження в обіг твердої конвертованої грошової одиниці; НТП із застосуванням активної інноваційної, інвестиційної та структурної політики; рівноправне співіснування різних форм власності. Щоб стати рівноправним учасником загальноєвропейського процесу інтеграції, Україні необхідно докласти немало зусиль для створення нової економічної системи; проходження стабілізаційного періоду, подолання кризи економіки; усунення бар'єрів у спілку¬ванні із зовнішнім світом; налагодження активних і взаємовигідних зв'язків з країнами-партнерами. Для цього має бути створена ін¬фраструктура, сумісна із західноєвропейською та здатна функціо¬нувати з нею в одній системі координат. Головні її елементи - це самостійні суб'єкти господарської діяльності; економічний раціона¬лізм у відносинах з країнами-учасницями; створення режиму віль¬ного руху товарів, послуг, капіталів; формування мережі банків і ділових центрів для фінансування та інформаційної підтримки дер¬жавних та приватних інвестиційних проектів; комплексне викорис¬тання й охорона природних ресурсів; співробітництво в розвитку паливно-сировинної бази; раціональне використання енергетичних ресурсів; співробітництво в технологічному оновленні металургійних підприємств, розвитку АПК, харчової та переробної промисловості; створення сучасних телекомунікацій; розвиток уніфікованої митної системи. Для інтеграції з економікою європейських та інших країн Україні необхідно максимально використовувати переваги міжнародного! розподілу праці та розташування в центрі Європи, створити сприятливий клімат для залучення іноземного капіталу та зарубіжних інвестицій. На сучасному етапі понад половину експорту України припадає на Європу. Одним з найважливіших завдань зовнішньое¬кономічної діяльності є диверсифікація ринків збуту та просування українських товарів у Африку, Латинську Америку, Азію з метою збільшення обсягів експорту та валютних надходжень. Промисловий потенціал України достатній для успішного вирі¬шення проблем забезпечення валютних надходжень, потрібних для закупівлі найнеобхіднішого з імпорту, покриття загальнодержавних потреб і сплати зовнішнього боргу. Важливо збільшити питому вагу продукції машинобудування в загальному обсязі експорту України. Необхідність підтримки державою експортерів продукції машинобу¬дування зумовлена й тим фактором, що Захід не зацікавлений у прониканні наших товарів на світові ринки, тому створює додаткові квоти та митні бар'єри. Не дуже поспішають розвинені країни з на¬данням Україні вигідних кредитів під реалізацію проектів, що сти¬мулюють експорт машинобудівної продукції. Без розробки й реалізації державної програми розвитку екс¬порту продукції машинобудування Україні не піднятися до рівня розвинених держав. Ця проблема ускладнюється ще й необхідністю одночасного проведення структурної перебудови, конверсії та ди¬версифікації цілого ряду підприємств. Слід зазначити, що Україна виробляє багато видів наукомісткої, складної продукції машинобу¬дування, яка зробила 6 честь економіці будь-якої країни світу (це літаки, трактори, автобуси, судна, ракетні космічні комплекси, верстати, турбіни та ін.). ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА. «Розміщення продуктивних сил України» за редакцією Є.П.Качана - Київ Видавничий Дім “Юридични книга” 2002 р. “Україна в цифрах 2001р.” - Київ “Техніка” 2002 р. «Географія - навічальний посібник» Масляк П.О., Олійник Я.Б.- Київ “Знання”, 1998 р. «Економічна і соціалістична географія світу: Підручник для 10 кл.» Б.П. Яценко, В.М.Юрківський, О.О.Любіцева та ін. За редакцією Б.П. Яценка - Київ «Арка» 1999р.