Загальні риси зовнішньоекономічних зв'язків України
Зовнiшньоекономiчна полiтика України щодо її мiсця на зовнiшньому ринку цукру повинна виходити зтого, що на цьому ринку йде жорсткий перерозподiл сфер впливу. Тому Укpaїнi треба повернути втраченi позиції щодо ринку країн колишнього Радянського Союзу, насамперед Pociї. Потреба росiйського ринку в iмпортi цукру нaвiть за умовии виконання федеральної цiльової програми «Цукор» становитиме близько 3,5 млн. т.
На Україну припадає понад 7% світового виробництва соняшнику та понад 6% картоплi.
4. ЕКОНОМІЧНІ ТА НАУКОВО-ТЕХНІЧНІ ЗВ'ЯЗКИ.
Форми зовнішніх економічних зв'язків України - різ¬номанітні: зовнішня торгівля, міжнародна спеціалізація і кооперування виробництва, експорт та імпорт капіталів і робочої сили, надання та одержання послуг (виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консультаційних, мар¬кетингових, експортне- чи імпортно-поссредницьких, юридич¬них), міжнародне спільне підприємництво, сумісне будів¬ництво підприємств, науково-технічне співробітництво, ва¬лютні та фінансово-кредитні відносини, інтуризм, проведен¬ня на комерційній основі виставок, ярмарків, торгів, аукці¬онів тощо.
Сутністю зовнішньоекономічної діяльності є міжнарод¬ний поділ праці (МПП). У процесі МПП об'єктивно фор¬муються загальноукраїнський і регіональні (наприклад, об¬ласні) зовнішньоекономічні комплекси, що об'єднують вза¬ємопов'язані підприємства-експортери та імпортери (ядро комплексу), торгово-промислову палату України, різні об'єднання та асоціації, банки, які займаються операціями, пов'язаними з міжнародною діяльністю.
Центральними органами управління зовнішніми зв'язка¬ми с Верховна Рада України, Кабінет міністрів України, Міністерство закордонних справ України, Міністерство зов¬нішніх економічних зв'язків України; у низових територіально-адміністративних ланках - місцеві Ради народних депутатів, управління міжнародних і зовнішньоекономічних зв'язків у системі обласної державної адміністрації.
У cвітовому масштабi Укрaїнa видiляється також науково-технiчним потенцiалом високої квалiфiкацiї. Вона мaє визначнi у світі власнi наукові школи та унiкальнi технологiчнi розробки нових матерiалiв, бiотехнологiй в галузi електрозварювання, радiоелектронiки, фiзики низьких температур, ядерної фiзики, iнформатики, телекомунiкацiй та зв'язку, здатних забезпечити розвиток високотехнологiчного виробництва на piвні найвищих свiтових стандартiв (мал. 1).Вiдтак порiвняно високий економiчний, науково-технiчний, мінерально-сировинний, грунтовий i трудовий потенцiали, надзвичайновигiдне економiко-географiчне та геополiтичне положения в центрi Європи створюють об'єктивнi умани для забезпечення вза?мовигiд-ного мiжнародного подiлу працi, спецiалiзацiї, кооперування та iнтеграцiї України у свiтовий економiчний npocтip.
Мiжнародна економiчна iнтеграцiя (розпочалася iз створення «Спiльного ринку» в Європi (ЄC) i нинi здiйснюється в країнах Пiвнiчної Америки, Тихоокеанського perioну пiд егiдою Японiї. Oсновні напрями iнтеграцiйних процесiв зводяться до створення умов для вiльного перемiщення тoвapiв, послуг, капiталiв i робочо'i сили.
Укpaїнa, як i iншi новi держави схiдної Європи, прагне приєднатися до Європейського Союзу, маючи для цього Bci пiдстави. Bстановлено вiдносини з такими впливовими мiжнародними економiчними органiзацiями, як Мiжнародний валютний фонд (МВФ), Свiтовий банк. Із Свiтовою органiзацiєю торгiвлi Україна веде офiцiйнi переговори щодо повноправного членства в нiй"
У сучасних умовах зовнiшньоекономiчнi зв'язки стають могутнім засобом прискорення науково-технiчного розвитку та iнтенсифiкацiї економiки, оскiльки оволодiвати найновiшими досягненнями науки й технiки без iнтенсивного обмiну результатами наукових дослiджень, рiзноманiтними товарами й послугами означа нерацiонально використовувативласнi ресурси, втрачати час i темпи розвитку.
Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть дaє змогу прискорювати науково-технiчний прогрес завдяки органiзацiї спiльних дослiджень, швидкому переобладнанню сучасною технiкою галузей i виробництв, сприяє розв'язанню багатьох соцiальних проблем. Отже, зовнiшньо-економiчнi зв'язки стають одним з основних чинникiв розвиткугосподарства України.
5. ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ.
Правову основу практичного здiйснення зовнiшньоекономiчної полiтики створюють Закони України «Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть» (1991 р.), «Про вiльнi економiчнi зони» (1992 р.), «Про iноземнi iнвестицП» (1993 р.). Концепцiя Закону «Про зовнiшньоекономiчну цiяльнiсть» грунтується на використаннi можливостей ринковоi" економiки, яка поступово утверджусться в державi. В законi докладно розроблено механiзм регулювання зовнiшньо-економiчної дiяльностi, який мaє забезпечувати прогресивнi структурні зрушення в економiцi та сприятливi умови залучення її до cвітового подiлу працi iз збереженням господарського збалансування та рiвноваги внутрiшньо-горинку України.