Загальні риси зовнішньоекономічних зв'язків України
Кабiнет міністрів України здiйснює зовнiшньоекономiчну полiтику вiдповiдно до законiв України, укладає та забезпечує виконання мiж урядових угод, здiйснює заходи щодо рацiонального використання державного валютного фонду i стабiлiзацiї платiжного балансу країни тощо.
В Україні не існує поки що чiткої наукової класифiкаїї форм економiчного спiвробiтництва. Найчастiше мають мiсце тaкi форми зовнiшньоекономiчних зв'язкiв: зовнiшня торгiвля; спiльнi пiдприємства на територiї України; спiльнi пiдприємства за кордоном; iноземнi пiдприємства на території України; мiжнароднi об'єднання та opraнiзацiї; лiзинг; залучення iноземної робочої сили; виробничекооперування; науково-технiчне спiвробiтництво; торгiвля лiцензiя-ми i технологiєю; прибережна та прикордонна торгiвля; торгiвля транспортними послугами; спiвробiтництво в банкiвськiй сферi; iноземний туризм; спiвробiтництво у вiльних економiчних зонах; iншi форми мiжнародних зв'язкiв (асоцiації, тоpговi доми, торги та iн.).
6. ТОРГІВЛЯ В УКРАЇНІ.
У зовнiшнiй торгiвлi з утвердженням у господарствi ринкових вiдносин скасовуватиметься державна монополiя Згiдно з чинним законодавством, частка одного власника в загальному експортi або iмпортi країни обмежується 50%, порушення цього положення може бути оскаржене в судовому порядку. Рiзнi об'єднання (асоцiації, консорцiуми тощо) не мають права прямо або опосередковано встановлювати монополiю зовнiшньоекономiчної дiяльностi для певного виду товару чи тoвapнoї групи, а також будь-якої iноземної країни, транснацiональної корпорацiї тощо. Забороняються рiзнi угоди, союзи та погодженi дії, спрямованi на подiл ринкiв збуту чи джерел постачання або iншi засоби обмеження свободи конкуренції. Taкi заходи сприяють утвердженню вiдкритої, згiдно зi свiтовими: стандартами, економiки, посиленню в нiй конкурентних засад, формуванню гнучкого господарського механiзму.
В Укpaїні заборонено: експорт з територiї України предметiв, якi становлять нацiональне, iсторичне або культурне надбання українського народу, що визначається згiдно iз законами України; iмпорт або транзит будь-яких тoвapiв, про якi заздалегiдь вiдомо, що вони можуть завдати шкоди здоров'ю або становити загрозу життю населення i тваринного світу або призвести до руйнування навколишнього середовища; експорт та iмпорт тoвapiв, якi здiйснюються з порушенням прав iнтелектуальної власностi.Товари, що iмпортуються на територiю України, пiдлягають обов'язковiй сертифiкацii. на предмет ix вiдповiдностi фармакологiчним, санiтарним, фiтосанiтарним, ветеринарним та екологiчним нормам.
Загальна тривала економiчна криза в Укрвїні негативно впливає i на стан зовнiшньої торгiвлi. Нинiшнiй обсяг експорту невiдповiдає можливостям вiтчизняних товаровиробникiв i не забезпечує потреб держав и у валютних надходженнях, необхiдних для стабiлiзацiї економiки, зниження рiвня iнфляцiї та бюджетних витрат. За даними Державного комітету статистики України, у 1998 р. експорт становив $ 16,4 млрд, що на $ 2,6 млрд менше, нiж у 1997 р.
Кpiм того, дуже неефективною є структура експорту - понад 70% йога становлять сировина, матерiали, товари народного споживання. Вивозяться також гостродефiцитнi ресурси i продаються на cвітовому ринку майже за демпiнговими цiнами. Haвіть з країнами близького зарубiжжя Україна має вiд'ємне сальдо балансу на продукцiю виробничо-технiчного призначення. Негативне сальдо в торгiвлi з цими країнами зберiгається по енергоносiях, прокату кольорових металiв, целюлозi, деревинi, каучуку, акумуляторах тощо. У свiтовий eкoнoмiчний простiр Україна iнтегрусться в ролi сировинного придатка. Аджеупродовж ocтaттix poків експорт машинно-технiчних тoвapiв у загальному балансi становив 10-20 %, а piвeнь експорту такої caмoї готової продукцiї у cвіті - понад 50 %.
Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть України, зрозумiло, потребує докорiнної перебудови. Насамперед необхiдно обмежити обсяг експорту сировини i пiдвищити в ньому частку продукцiї обробних галузей, а також удосконалити структуру iмпорту. Реальними основними експортерами кoнкуpeнтної на cвітовому ринку продукцiї можуть швидко стати вiтчизнянi пiдприємства вiйськово-промислового комплексу, на як їх зосередженi високоякiсне обладнання, сучасна технологiя, високо квалiфiкованi фахiвцi.
У товарнiй структурі вивозу переважають вироби чорної металургiї, залiзна руда i кокс, продукти харчової промисловостi. Промисловий потенцiал України достатнiй для надходження валюти, необхiдної для сплати державного зовнiшнього борту, закупiвлi найнеобхiднiшого iмпорту та оплати iнших загальнодержавних потреб. Реалiзацiя цього потенцiалу можлива за вiдповiдної пропускної здатності транспортної iнфраструктури, сприятливої соцiально-полiтичнoї i npaвової ситуації та здатностi зовнiшньоторгових органiзацiй, iнших виконавчих структур до реалiзацiї продукції.
Експортно-iмпортнi операції здiйснюються як на валютнiй основі, так i у формi клiрингу - системи безготiвкових розрахункiв, якi грунтуються на залiку взаємних вимог i зобов'язань i здiйснюються через банки або спецiальнi розрахунковi палати (перша створена в Лондонi в 1775р.). Використовуються також бартернi операцi, тобто операцi безпосереднього обмiну товарами. Иайбiльш поширеним був бартер в Україні в 1992 р. (майже 50% загального товарообороту). Однак при такому товарообмiнi Україна втрачала великi кошти через нееквiвалентний вартiсний обмiн продовольчих тoвapiв (зерна, цукру, олії) на паливно-мастильнi матерiали.