Соціальний комплекс України

Освіта. Забезпечує підвищення загального рівня знань і куль¬тури населення та всі галузі народного господарства кваліфіко¬ваними кадрами, а тому виступає важливим елементом відтво¬рення робочої сили.

Першою освітянською ланкою є дошкільні заклади. Наприкін¬ці 1997р. в Україні налічувалось понад 18 тис. постійних дошкіль¬них закладів, у яких перебувало близько 1,2 млн. дітей, що ста¬новило 33% загальної чисельності дітей. Значна частина дітей дошкільного віку не відвідує ці заклади. Вищий рівень забезпе¬ченості дітей дошкільними закладами спостерігається у півден¬них та східних областях України, нижчий - у західних регіонах. Співвідношення рівнів охоплення дітей дошкільного віку сус¬пільним вихованням, наприклад між такими областями, як Во¬линська, Рівненська, Чернігівська, з одного боку, і Автономна Республіка Крим та Дніпропетровська область - з іншого, ста¬новить 1:3. Зберігаються розбіжності і в розрізі груп населення з різними прибутками. Так, за даними соціологічних досліджень, рівень охоплення дітей цими закладами у більш забезпечених сім'ях у 1,5-3 рази вищий, ніж у менш забезпечених.Різке скорочення темпів спорудження дошкільних закладів в окремих сільських районах стало головною причиною того, що тут ще не повною мірою задовольняються потреби населення в послугах дошкільного виховання. Це негативно впливає на закріп¬лення кадрів на селі, на продуктивність праці сільськогосподар¬ських працівників. Тому подальше розширення мережі дитячих садків у сільській місцевості, створення необхідних умов для до¬шкільників у кожному населеному пункті не втрачає свого соці¬ально-економічного значення. Досвід роботи Хмельницької, Дні¬пропетровської та ряду інших областей показав, що відкриття в невеликих населених пунктах дитячих дошкільних закладів як самостійного об'єкта чи в комплексі зі школою дає позитивні ре¬зультати. Збільшення показника охоплення дітей постійними ди¬тячими садками і яслами продовжує залишатися актуальною проблемою, особливо в західних регіонах. Зокрема, у Львівській, Івано-Франківській областях лише 16% дітей охоплено постійними дошкільними закладами освіти. Це найнижчий показник по Україні, майже втричі нижчий, ніж у Черкаській області.

Основним видом навчально-виховних закладів в Україні є се¬редня загальноосвітня школа трьох ступенів: перший - початко¬ва, другий - основна, третій - старша школа, які відповідно за¬безпечують початкову, неповну середню і повну загальну середню освіту. У 1998 р. їх налічувалось 21246*. Для розвитку природної обдарованості дітей створюються спеціалізовані школи і профі¬льні класи.

Формування шкільної мережі в Україні відповідає основним принципам системи народної освіти, сформульованим у Законі України «Про освіту», «Про загальну середню освіту» та інших законодавчих документах.

На початок 1999/2000 навчального року в Україні функціону¬вало 21,9 тис. шкіл, у яких навчалося помад 7 млн учнів. Більше половини учнів денних шкіл (55,2%) навчається українською мо¬вою, решта - вивчає українську мову як предмет. 44,5% учнів денних шкіл навчаються російською мовою, г також школи чи класи з молдавською, угорською, румунською, польською, сло¬вацькою, англійською, болгарською та кримсько-татарською мо¬вами навчання.

Останнім часом активно розвиваються нові види навчальних закладів - гімназії, ліцеї та колегіуми, де поряд із загальноосвіт¬німи поглиблено вивчаються технічні та гуманітарні предмети. У 1998 р. в Україні функціонувало 224 гімназії, 206 ліцеїв, у тому числі 20 колегіумів, де навчалось понад 200 тис. учнів.

Серед денних загальноосвітніх шкіл майже половину (48%) становлять середні, третину (33%) - неповні середні, 14% - початкові і 2% - школи для дітей з вадами розумового і фізич¬ного розвитку та загальноосвітні школи соціальної реабілітації. В одну зміну працюють лише 80% шкіл; чначна частина учнів відвідує заняття у другу зміну. У 1998 р. таких учнів налічува¬лось понад 653 тис., що становило 9,7% до їх загальної кількості. Найбільше відвідувань школи у другу зміну в Автономній Респуб¬ліці Крим, Луганській, Донецькій, Запорізькій, Харківській, Рів¬ненській областях, найменше - у Черкаській, Вінницькій, Хме¬льницькій, Тернопільській та Івано-Франківській областях.

У 1998 р. в Україні працювало 246 вечірніх (змінних) шкіл, у яких навчалося майже 140 тис. учнів.

Розгалуженою є мережа дитячих музичних шкіл, а також мис¬тецьких, художніх та хореографічних шкіл, у яких навчається більш як 300 тис. учнів. У освітянських закладах України працює понад 500 тис. учителів (включаючи керівників шкіл). З них ви¬щу освіту мають 83%, незакінчену вищу - 3%, середню педаго¬гічну- 13%.

Після переходу до загальної середньої освіти в Україні скоро¬тилася мережа малокомплектних початкових і неповних середніх шкіл, які не забезпечували належної якості навчання і були низькоефективними з економічної точки зору.