РПС Казахстану

Хімічна, нафтопереробна та нафтохімічна промисловість.

В асортименті підприємств хімічної та нафтохімічної промисловості республіки – пластмаси, хімічні волокна та нитки, шини для автомобілей та сільгоспмашини, широкий ассортимент гумовотехнічних виробів, хромові з”єднання, карбід кальція, каустична сода та ін. продукція. В республіці діє три нафтопереробні заводи, які виробляють автобензин, дизельне, котельне томливо, авіаційний кєросин, нафтобітуми та інші нафтопродукти. Діє великий комплекс по переробці фосфоритної руди з отриманням жовтого фосфора (більше 90% від загального виробництва колишнього СРСР), мінеральних добрив, синтетичних миючих засобів. Перспектива развитку данної галузі пов”язана з комплексною переробкою нафти Західного Казахстана та організацією нових видів продукції на основі фосфорітних місцезнаходжень.

Машинобудівнийй комплекс

Продукція машинобудівного комплексу у загальному об”ємі промислового виробництва республіки займає близько 8%. Машинобудівельні підприємства Казахстану випускають: кузнечно-прессове обладнання (м.Шимкент), метало ріжуче устаткування (м.Алмати), аккумулятори (м.Талди-Корган), центробіжні насоси (м.Астана), рентгеновське обладнання (м.Актобе) і т.д. на теперішній час до розвитку машино будівництва залучаються іноземні інвестиції для организації в республиці нового виробництва, у тому числі й медичного обладнання, сільськогосподарської техніки, дизельних двигунів, обладнання для харчової промисловості, електродвигунів та ін виробів виробничо-технічного призначення.

Промисловість будівельних матеріалів

Продукція промисловості будівельних матеріалів у загальному об”ємі промислового виробництва Казахстану займає більше 4 %. На підприємствах галузі виробляється цемент, шифер, азбестоцементні труби, мягкие кровельные материалы, линолеум, санитарно-строительный фаянс, обліцовочна керамічна плитка для підлоги і оздоблення будівель, панелі та інші конструкції для великопанельного будівництва будівель, каолин для паперової промисловості, радіатори, конвектори та ряд інших видів будівельних матеріаліві конструкцій. Казахстан має достатні запаси різноманітної сировини для випуску будівельних матеріалів. Крім того в їхньому виробництві широко застосовуються відходи промисловості: шлаки металургійних і хімічних підприємств, зола теплоелектростанцій та інші вторинні ресурси.

Транспорт

Географічне розташування Казахстана у центрі Євроазіатського континенту обумовлює його значний транспортний потенціал у транзитних перевезеннях. Довжина наземних транспортних доріг складає 106 тис.км. з них 13,5 тис. км – магистральні залізні дороги, 87,4 тис. км – автомобільні дороги загального використання з твердим покриттям, 4 тис. км. – річкові шляхи. Будівництво прикордонного залізничного переходу Дружба – Алашанькоу між Казахстаном і Китаєм, а також відкриття залізничного переходу Сєрахс – Мешхед між Туркменістаном та Іраном відкрили нові транзитні коридори по маршруту Великого шовкового шляху: від тихоокеанских портів Китаю – Ляньюньган, Циньдао, Тяньцзин – в Казахстан, Киргизстан, Узбекістан, Туркменістан, Іран, Турцию, до портів Средиземномор”я и Персидского заливу. Сьогодні ці шляхи повністю працюють. Автодороги мають вихід до Росії та колишні республіки СРСР, а також до Китаю, Турції та Ірану, що забезпечує вихід до портів Чорного та Середземноморського морів та Індійского океану. Морське пароплавство здійснюється на Каспійском морі (порт Актау) з виходом через річкові шляхи Росії на Чорне і Балтійське море. Національною авіакомпанією «Ейр Казахстан» налагоджено більше 40 маршрутів по Казахстану, країнам СНД і дальнього зарубіжжя. В Казахстані також працюють відомі іноземні компанії, такі як: British Airways, Lufthansa, KLM, Transaero, PIA, Turkish Airlines, Iran Air та ін.

Сільське господарствоСільське господарство є важливим сектором економіки країни. Сільське господарство спеціалізується на вівчарстві (у південній частині) і зерновому виробництві (пшениця, просо) у північній частині району.

На півночі Казахстану кліматичні умови сприяють вырощуванню ярової пшениці, вівса, ячменю та інших зернових, а також дозволяють розвивати вирощування овочів, бахчевих культур та ряд технічних культур – сонячника, льна-кудряша, тютюна та ін. На півночі республіки, в передгірській смузі та в долині рік, де богато тепла, при штучному зволожені дають високі врожаї хлопчатник, цукровий буряк, жовтий тютюн, рис, плодородять сади та виноградники. За виробництвом зерна Казахстан займае третє місце в СНД після Росії та України. Природні умови Казахстана, обумовлюють значні потенційні можливості для развитку тваринництва. У республиці традицийно займаются вівцеводством, коневодством, верблюдоводством, разведенням крупної рогатої худоби. Пустельні та полупустельні території в центральній і південно-західній частинах Казахстана широко використовуются як сезонні пасовища для худоби. В якості літніх пасовищ використовиють гірські луки на сході та південному сході республіки [1].