РПС Казахстану

Експортні ресурси Казахстану дозволяють йому підтримувати позитивне зовнішньоторговельне сальдо (у 1994 році воно склало 581 млн. доларів). Імпортовані Казахстаном продукція і товари складають 11% загального обсягу імпорту країн Співдружності. Головними партнерами по імпорту залишаються Росія (70%), Туркменистан (10%) і Узбекистан (9%). Імпорт багатьох видів продукції і товарів склав від 30 до 70% обсягу 2003 року.

З Росії в Казахстан експортовано газу, вугілля, нафти і нафтопродуктів 40 - 50 % від обсягу 2003 року. Обсяг експортованого з Туркменистану газу залишився на рівні 2003 року, а з Узбекистану - скоротився на 40%.

Ввіз у країну побутових холодильників і телевізорів зменшився на 75%, шкіряного взуття і бавовняних тканин - на 80% (в основному з Росії й Узбекистану). У той же час збільшився ввіз рослинної олії в 2,8 разу і цукру - у 1,2 разу, а постачання молока і молочних продуктів залишилася на рівні 1993 року. Казахстан пов'язаний не тільки з країнами СНД: 67% експорту Казахстану здійснюється у Великобританію, Німеччину, Нідерланд, Китай, США, Швейцарію, більш 50% імпорту - на Німеччину, Італію, Китай. Казахстан має експортні ресурси, що дозволяють йому взаємовигідні відносини з іншими державами: СНД, середньоазіатського регіону і навіть розвинутих країн Європи й Америки.

Свій стійкий розвиток Казахстан забезпечує в першу чергу цілеспрямованою й активною зовнішньополітичною діяльністю. Добре розуміючи, що успішне проведення політичних і соціально-економічних реформ можливо лише в атмосфері стабільності, Республіка активно включилася в процеси роззброювання і створення системи міжнародної безпеки У торгово-економічних відносинах Казахстану з Центральноазіатським регіоном налагоджується зовнішня торгівля, одержують розвиток їх більш прогресивні форми - прямі господарські зв'язки, нові типи інвестиційного співробітництва, спільні підприємства.

В цілому про ступінь входу Казахстану в загальнорегіональні процеси економічного співробітництва говорити ще рано. Безумовно, виходу Казахстану всередину азіатського континенту і до його морів , що омивають буде сприяти участь його в Організації економічного співробітництва, до якого входять - Іран, Пакистан і Туреччина - приєдналися Афганістан, Азербайджан і центрально-азіатські держави. Республіка Казахстан вступила в Азіатський банк розвитку - це також важлива подія в процесі її інтеграції в народногосподарські зв'язки в Азії. В даний час у зовнішньоекономічній діяльності республіки все більше значення надаеться розширенню торгово-економічного співробітництва з країнами АТР.

Проблеми та перспективи розвитку та розміщення продуктивних сил Казахстану.

Для швидкого розвитку Казахстану, а втім, і будь-якої іншої країни в першу чергу необхідна розумна економічна політика. Немає нерозв'язних проблем, є неправильні рішення. Можна зберігаючи стабільність і міжнаціональний спокій, без істотних фінансових впливів, за короткі строки (8-10 місяців) оживити економіку і надихнути опору всіх реформ - народ - на побудову цивілізованої держави за 3-4 роки. Для виходу Казахстану з економічної кризи необхідно прийняти такі радикальні міри:

• Створити для підприємств усіх форм власності прогресивні єдині умови господарювання. Необхідність цього заходу обумовлена тим, що саме умови господарювання є ключовим чинником виробництва на сучасному етапі розвитку. Ціль - скласти між державою і підприємствами взаємовигідні економічні відносини. Для досягнення цієї цілі необхідно законодавчо вивести заробітну плату зі складу витрат, що включаються в собівартість і вивести до складу частин, що входять у прибуток. Фонд заробітної плати повинний самостійно визначатися з тієї частини фактичного прибутку , що залишився після податкових платежів у бюджет. Економічна доцільність нововведення обумовлена тим, що дозволяє встановити паритет інтересів держави і підприємств, і грузнути їх у єдиному, якісному показнику діяльності - прибуток, зробити їх сумірними між собою і залежними від прибутку. Крім того тільки в даному економічному зв’язку губиться зміст штучно збільшувати або зменшувати прибуток, що дозволяє взаємоефектно ( в інтересах підприємств, але не на шкоду державі) визначити прибуток єдиним об'єктом оподатковування;• Впроваджувати надійний антиінфляційний механізм, що не дозволяє знецінювання прибутків населення, підвищення цін і курсів іноземних валют і ін. Неефективність теперішньої антиінфляційної політики центральної влади пояснюється помилковим розумінням причин інфляції. Першопричиною інфляції є не надлишок в обертанні паперових грошей, а перевищення темпу зростань доходів населення над темпом росту реалізованого національного доходу.

• Утворити єдину банківську систему (Республіканську Асоціацію банківських закладів);

• Формувати в міру можливості нову економічну систему основними складовими ланками якої повинні стати значні монополії -національні приватні, державні і змішані корпорації (компанії, концерни) утворені за принципом «чистих галузей» технологічно й економічно залежні між собою. Ланка повинна являти собою об'єднання всіх (якнайбільше) елементів процесу насичення ринку визначеною продукцією або товарною групою (видобуток сировини, його переробка, виробництво устаткування і товарна продукція, реалізація, ремонт і т.д.) в організаційно єдину самостійно функціонуючу систему. По такій схемі необхідно утворювати нафтогазову, вугільну, будівельну і т.д. корпорації, державні компанії оптової торгівлі, матеріально-технічного постачання, автодорожну, ремонтно-будівельну. Ланки нової економічної сиситеми Казахстану, утворені в основному виходячи з інтересів державної доцільності, повинні функціонувати по ринкових законах, бути незалежними від бюрократичних шляхів. Треба докласти чимало зусиль уряду країни, щоб іноземні і вітчизняні власники прийняли «розумом і гаманцем» нові умови економічної гри.