РПС Казахстану

Казахстан знаходиться на кордоні двох континентів – Європи та Азії. Він займає величезну (2717,3 тис.кв.км) територію: від передгір'я Південного Уралу до гір Тянь-Шаню, від Каспійського Моря до рівнин Західного Сибіру.

На сході, півночі та північному заході Казахстан граничить с Росією (довжина кордону 6467 км), на півдні – з державами Центральної Азії – Узбекістаном (2300 км), Киргизстаном (980 км) и Туркменістаном (380 км), а на південному сході – з Китаєм (1460 км). Найбільша протяжність території Казахстану з півночі на південь - біля 1,7 тис. км, із заходу на схід - біля 3 тис. км Казахстан займає 9 місце за площею у світі, тобто входит у першу десятку найбільших за площею держав світу, що свідчить про її великі потенціальні можливості.

Природа Казахстану дуже контрастна: зелені оазиси змінюються морем пісків; низовини, що лежать на десятки метрів нижче рівня моря, -- гірськими вершинами висотою до 7 тис.м. Коли на півночі республіки ще стоять морози, на півдні вже цвітуть сади і ведуться посівні роботи. Територія з півночі широко відкрита холодному арктичному повітрю, що безперешкодно проникає до хребтів Тянь-Шаню. Клімат різко континентальний. Найкрупніші річки країни: Урал і Емба,; Сирдарья. Грунти чорноземи, каштанові, бурі,сіроземи, коричневі. Ліси займають 3% площі Казахстану і знаходяться в гірській частині країни. [ 7 ]

Казахстан має великі запаси корисних копалин та величезні масиви плодородних земель. На його території знаходяться місценародження кольорових металів (свинец, цинк, мідь), вугілля (Карагандинский и Єкатеринбурзький бассейни), залізної руди (Соколовско-Сарбайское місцезнаходження) [5, с. 192] На території Казахстану є шість природних заповідників, що охороняють і вивчають декілька типів природних зон країни: степову, сухостепову, напівпустельну, пустельну і гірську.

Казахстан пройшов прискорений шлях розвитку: від напівфеодалізму ХІХст. до розвинутих суспільних відносин соціалістичного типу в складі СРСР і сьогоднішнього їхнього реформування на ринкових основах в умовах політичної незалежності і державності.У теперішній час експортний потенціал Казахстану має яскраво виражений сировинний напрямок і формується за рахунок топливного, металлургійного, хімічного комплексу. В структурі казахстанського експорту велику частину займає нафта та нафтопродукти (35%), іншими важливими товарними групами є кольорові метали (17%), чорні метали (16%), руди (12%), окрема частина експорта припадає на зернові культури (9%). Основною продукцією що імпортується є машини та обладнання, засоби транспорту, прилади та автомати, хімічна продукція, міниральне томливо, продовольчі товари. Готові вироби і товари народного споживання. У структурі казахстанського експорту-импорту з року в рік відбуваються зміни у бік диверсифікації ділових зв”язків. Однак частина торговлі з традиційними партнерами – країнами СНД и Балтії – все ще велика: на них припадає близько 59% експорту і до 63 % імпорту. При цьому основним торговим партнером залишається Росія. Серед країн дальнього зарубіжжя успішно розвиваються торгові зв”язки з Німеччиною, Туреччиною, Швейцарією, Чехією, Италією, Китаєм, США, Великобританією, Пд Кореєю та ін. [1].

Графік 1

Зовнішньоторговий обіг Казахстану складає у 1995р. 6727 млн. долл. США, у т.ч. експорт товарів і послуг 3233 млн.долл., імпорт товарів і послуг – 3494млн.дол США;

Графік 2

в 2000 г. відповідно 7228,6, 3833,2 млн.долл., 3495,4 млн. долл., у 2005 г. – 12641 млн.долл., 7366 и 5275 млн.долл (див. граф. 1; 2;3) [3].

Графік 3

Отже геополітичне становище Казахстану. А також соціально-економічна ситуація в державі впливають на формування майбутньої моделі її економічного розвитку. Поглиблення і значне прискорення ринкових реформ, успішне вирішення проблем соціального та економічного розвитку, підвищення добробуту населення і забезпечення гідного рівня життя кожної людини – такі масштабні завдання необхідно вирішити в перспективі. Значне місце у цих процесах має розуміння значеня і ролі продуктивних сил як категорії, так і динамічного явища, яке протягом ХХ – початку ХХІ ст зазнавало як абсолютизації, так і повного неприйняття. Осмислення сутності процесів і явищ та місце в них елементів продуктивних сил є головним завданням пізнання еволюцій процесів державотворення в Казахстані, місце і роль держави в системі зв”язків цілого та індивідуального.[6]