РПС Казахстану

15 Город Алматы Алматы около 300 км²

16 Город Астана Астана км²

•місто Астана – столиця держави

•місто Алмати – місто республіканського значення

•місто Байконур – місто республіканського значення, знаходиться разом із космодромом Байконур в аренді Росії до 2050року.

Найбільше заселена південна передгірна смуга, де в оазисах поливного землеробства густота досягає місцями більш 100 чоловік на кв. км. Порівняно висока густота і на півночі, у чорноземній лісостеповій і степовій землеробській смузі - до 20 і більше чоловік. Підвищена густота населення спостерігається в ряді промислових вузлів і районів. Поряд із цим величезні простори пустелі і напівпустелі ще дуже слабко заселені. У західній, центральній і південній частинах середня щільність складає 1,4 - 1,8 чоловік на кв. км.

Міста сучасного Казахстану є насамперед значними промисловими, транспортними і культурними центрами з порівняно високою питомою вагою серед їхнього населення казахів.

Сучасна галузева структура і рівень розвитку господарського комплексу Казахстану.

Республіка Казахстан – аграрно-індустріальна країна. Валовий національний продукт на душу населення 1997 долларів на рік. Грошова одиниця Республіки Казахстан – Тенге.

Найбільш складною проблемою цієї країни є суттєва перебудова структури економіки з метою наращювання в ній кінцевих фаз виробничого процесу. Справа в тім, що при СРСР Казахстан спеціалізувався на сировинних товарах та напівфабрикатах, які потім використовувались підприємствами Росії та інших республік. Необхідність створення кінцевого виробничого циклу обумовленя, перш за все, великою прибутковістю експорта готової продукції в порівнянні з сировиною. Тому структурна перебудова економіки Казахстану - явище неізбежне, цей процес потребує великих додаткових капіталовкладень. Але іноземні інвестори віддають перевагу вкладати гроші у галузі видобувної промисловості ( нафта. газ, кольорові метали тощо). Тому фінансування прискоренного розвитку обробної промисловості проходить повільно, а процес оптимізації структури економіки може розтягтись на декілька десятиліть. І як результат. Казахстан іще триваий час буде притримуватись сировинного профілю своєї спеціалізації. [5, с. 193].

Розглянемо детальніше галузеву структуру економіки Казахстана.

Кольорова металургія.

Питома вага кольорової металургії у загальному об”ємі промислового виробництва перевищує 12%. Із викопних руд видобувають мідь, свинець, цинк, титан, магній, рідкісні та рідкісноземельні метали, прокат на основі міді, свинцю, і т.п. За рівнем виробництва Казахстан належить до найбільших виробників та експортерів рафінованої міді. Частка республіки у світовому виробництві міді складає 2,3%. При цьому практично вся мідь., що виробляється в країні експортується за кордон. Основними імпортерами казахстанської міді є Італія, Німеччина та інші країни. Казахстан займає третє місце серед нових незалежних держав виробників золота, видобуток і виробництво якого збільшується з кожним роком. У країні зареєстровано більш ніж 170 золотоносних місцезнаходжень.[ 7 ]Черная металургія

За запасами залізної руди Казахстан займає восьме месце в світі. Його частка у світових запасах складає 6%. Крім великих запасів, іншою перевагою казахстанскої залізної руды є її досить висока якість. З 8,7 млрд. тон залізної руди 73,3% запасів є легко видобуваємі. Більше 70% видобуваємої в країні залізної руди йде на експорт. Частка руд чорних металівв, включаючи хромові та марганцеві руди, у загальному експорті країни у 1999 році склала близько 4%. Черна металургія Казахстана виробляє більше 12,5% загального об”єму промислової продукції країни. Флагманом галузі республіки є Карагандинський металургійний комбінат «Іспат-Кармет». Підприємство має повний металургійний цикл і спеціалізується по випуску різних видів проката чорних металів – листового, сортового, білої жерсті, труб и т.д. Метал цього комбінату експортується у країни СНД і дальнього зарубіжжя. В Казахстані є великі запаси хромитових руд, на основі яких працюють ферросплавні заводі республіки.