Лісопромисловий комплекс України
На мою думку, необхідно припинити нищівну вирубку лісів, адже в багатьох районах України вже порушився природний баланс із-за безсистемної рубки, а втішне покращення в екологічній ситуації, на жаль, не можна віднести на рахунок збільшення площ лісів (майже всі фабрики – велетні, які викидали в атмосферу велику кількість відходів, стоять).
ВИСНОВКИ
Отже, можна підсумувати, що лісопромисловий комплекс – комплекс галузей добувної і обробної промисловості; включає лісозаготівельну, лісопильну, деревообробну і лісохімічну галузі, які здійснюють заготівлю, комплексну механізму і хімічну обробку і переробку деревини. Продукція лісопромислового комплексу ділиться на сортименти лісозаготівлі і численні напівфабрикати та вироби фабрично-заводської промисловості, які використовуються в усіх галузях (пиломатеріали, шпали, деревостружкові, деревоволокнисті плити, фанера, деталі і будинки заводського виготовлення, меблі, сірники тощо). Комплексний характер галузі відбивається в територіальних формах організації лісопромилосовго комплексу – великих комплексних ліспромгоспах і лісопромислових комплексах з повним циклом механічної і хімічної переробки деревини. Організація на сплавні шляхи і експорт деревини історично визначила розміщення лісопромислового комплексу в гирлах рік і перевалочних вузлах.
Перед Україною в сучасний період досить гостро стоїть проблема підвищення рівня самозабезпечення лісовими ресурсами. Для забезпечення потреб держави при нинішній заготівлі власної держави необхідно щороку закуповувати її на 4 млрд. доларів США. В той же час за рахунок створення нових заповідників і виникнення територій радіаційного забруднення, державні ресурси деревини можуть скоротитися на 1,6 млн. куб/м.
За рахунок власних ресурсів деревини потреби України задовольняються на ¼. Водночас відходи деревини використовуються лише на 50-60%. У лісопаркових зонах зрубані швидкоростучими і цінними породами дерев, проводили заходи щодо підвищення продуктивності насаджень. Особливо перспективним є вирощування лісів плантаційним способом.
У перспективі потреба у пиломатеріалах значно зменшиться, а в картоні, пресованих виробах, деревних плитах – зросте. Розвиток цих виробництв, що базується на відходах виробництв комплексу для України дуже актуальний.
Одне із завдань лісопромислового комплексу – поліпшення екологічної і ситуації і сприяння забезпеченості держави лісовими ресурсами. Для виконання цього завдання треба проводити широке лісонасадження, зменшити лісопилення, раціональніше і повніше використовувати деревину.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
1.Розміщення продуктивних сил (за редакцією Є.П.Качана – Київ: «Вища школа», 1998.
2.Соціаль6но-економічна географія України/ за редакцією О.І.Шаблія – Львів: «Світ», 1994.
3.Масляк П.О., Олійник Я.Б. Географія – навчальний посібник «Знання», 1998.
4.В.В. Ковалевський, О.Л. Михайлик, В.Ф. Семенов та ін. Розміщення продуктивних сил: Підручник – К.: Товариство «Знання», КОО, 19998.5.Жук М.В., Круль В.П. Розміщення продуктивних сил і економіка регіонів України: навчальний посібник – Чернівці, Рута, 2002.
6.Заставний Ф.Д. Фізична географія України – Львів: «Світ», 1996.
7.Сиротенко А.Й., Черпов Б.О. Географія України – Київ: «Благовість», 1998.
8.В.Килин. Проблеми розвитку деревообробної галузі в перехідний період до ринкових відносин на Україні // «Деревообробник» №5(5).
9.Микола Колісниченко «Український ліс буде рости» // Зерна по тижня – 04 серпня 2005 року.