Туристичні інвестиції у Карпатському регіоні

1)налагодженні конструктивного діалогу з конкретними пошукачами інвестицій (місцеві підприємства) та спеціалізованими консультаційними установами, які займаються просуванням інвестиційних можливостей країни та окремих територій (торгово-промислові палати, агенції регіонального розвитку, аналітичні центри);

2)створення і постійне оновлення бази даних інвестиційних проектів області, в тому числі на веб-сайті області.

3)застосування раціональних і ділових підходів при безпосередніх контактах з потенційними інвесторами;

4)здійснення постінвестиційної підтримки проекту, яка має полягати у забезпеченні стабільних умов діяльності підприємства після здійснення інвестицій, вирішення можливих проблем із свавіллям регуляторних органів [Київський інститут реформ, 12, 13].

Існує потреба проведення дослідження наявного і потенційного попиту на туристичні послуги і здійснення інвестицій для розвитку з метою модернізації туристичного продукту та туристичної інфраструктури. Необхідним є проведення достовірних маркетингових аналізів, сегментації ринку, а також оцінок реальної туристичної та інвестиційної привабливості регіону та оптимальних шляхів його подальшого розвитку.

Стан інвестиційного процесу у туризмі не задовольняє вимог сучасної економіки. Недостатнє інвестиційне забезпечення зумовило старіння основних фондів. Багато об’єктів (готелі, турбази) перебувають у стані незавершеного будівництва. З огляду на обмеженість внутрішніх інвестиційних ресурсів в умовах трансформації економіки від планової до ринкової важливо об’єктивно оцінити роль зовнішніх капіталів для активізації інвестиційного процесу. Прямі інвестиції, які формують статутні капітали підприємств з іноземними інвестиціями, за нинішнього стану економіки є бажаними з багатьох причин, оскільки вони

•дають змогу модернізувати виробництво без створення заборгованості;

•зберігають та створюють нові робочі місця;

•показують шляхи досягнення максимальної ефективності та рентабельності інвестицій.

На сьогодні в економіку карпатських областей вклади іноземних інвестицій зростають. Проте у транспортні, будівельні підприємства, готелі та ресторани обсяги вкладень прямих інвестицій не перевищують 1%.

Обсяг іноземних інвестицій недостатній порівняно із потребами економіки. Несприятливий інвестиційний клімат позначається на завданнях, які ставлять перед собою інвестори: мета переважної більшості з них полягає у якнайшвидшому отриманні прибутку, тому значна частина інвестицій укладається в торгівлю, сферу послуг, посередницьку діяльність.

При аналізі структури вкладеного в економіку регіону капіталу нерезидентів простежується тенденція збільшення питомої ваги майнових внесків. Зазначена тенденція призводить до зменшення вкладень капіталу у грошовій формі. Це свідчить про те, що іноземні інвестиції часто спрямовуються не стільки на реальне інвестування і налагодження виробництва, скільки на формування сприятливих умов для імпорту в Україну. Значна частка іноземних інвестицій використовується для придбання, переважно шляхом імпорту, автотранспортних засобів та офісного обладнання (комп’ютерів, засобів зв’язку, меблів тощо) та для імпорту технологічного обладнання. Така роль іноземних інвестицій не може влаштовувати економіку регіону.Розмір іноземної інвестиції незначний, наприклад, у середньому по Івано-Франківській області він становив 252 тис дол США, а в Китаї середній інвестиційний пакет дорівнює приблизно 3 млн дол США [18].

Іноземні інвестиції у нас носять короткостроковий характер і розрахований на швидке обертання у сфері торгівлі та послуг. Середній іноземний інвестор, здатний задовольнити багатомільйонні інвестиційні потреби, ще не прийшов в регіон. Серед іноземних співзасновників переважають дрібні фірми і фізичні особи.

Ситуація ускладнюється низьким іміджем України на світовому інвестиційному ринку. За всіма рейтингами вона посідає останні місця щодо привабливості свого інвестиційного клімату і перші місця щодо ризику інвестування.