Туристичні інвестиції у Карпатському регіоні

Фахівці Інституту Реформ розробили структуру регіональної інвестиційної програми (РІП), яку можна використати і для складання інвестиційної програми розвитку туризму у певному регіоні [12, 13].

Результатом досліджень у рамках проекту „Туристичний потенціал Західної України” є визначення проблем розвитку туризму:

1)зародковий стан туристичної інфраструктури;

2)переважання виїзного туризму і вивіз „туристичних” коштів;

3)надмірне оподаткування, що гальмує розвиток великих фірм і вичавлює у тінь малі;

4)невпорядкованість у сфері ліцензування і державного контролю і, як наслідок, чисельні прояви недобросовісної конкуренції;

5)слабка інформаційна і рекламна підтримка внутрішнього туризму;

6)низька платоспроможність більшої частини потенційних споживачів туристичного продукту.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2002 року №583 „Про затвердження Державної програми розвитку туризму на 2002 – 2010 роки” у кожній із карпатських областей була розроблена програма розвитку туризму на 2002-2010 роки. Програми розроблялися комплексно, пропозиції до них подавали управління облдержадміністрації, райдержадміністрації, міськвиконокоми, екологічні і громадські організації. У рамках проекту „Туристичний потенціал Західної України” можуть бути визначені зауваження і доповнення до затверджених регіональних програм розвитку туризму.

ВИСНОВКИ

У роботі „Туристичні інвестиції у Карпатському регіоні” здійснено спробу познайомитися із особливостями інвестування у сферу туризму Карпатського регіону. Відзначено, що туристична галузь є пріоритетом у розвитку економіки цього регіону завдяки територіальному поєднанню багатих туристично-рекреаційних ресурсів, сприятливого географічного положення. Показано, що розвиток туристичної галузі регіону, який має показники економічного розвитку нижчі від середнього по Україні, може сприяти створенню нових робочих місць і наповненню місцевих та обласних бюджетів.

Проте матеріально-технічна база не відповідає потенційним можливостям регіону і європейським стандартам, уся туристична інфраструктура вимагає оновлення і розвитку завдяки інвестиціям. Встановлено, що сучасний стан інвестиційного процесу в галузь характеризується незначними обсягами, повільними темпами зростання, відсутністю середніх та крупних інвесторів. Визначено основні критерії, які враховуються інвестором при прийнятті рішення про інвестування.

У роботі звернено увагу на особливості вивчення інвестиційної привабливості територій у Львівській області у рамках проекту „Туристичний потенціал Західної України”, наведено типовий план складання інвестиційного проекту для туристичного інвестора, а також опис конкретного інвестиційного проекту. У роботі закцентовано увагу на важливості розроблення і впровадження в життя програми залучення інвестицій у туризм, яка обов’язково включатиме систему заходів із створення сприятливого інвестиційного клімату, вивчення туристичної та інвестиційної атракційності території, розробки туристичних інвестиційних проектів.Проведений аналіз ринку туристичних послуг свідчить, що туристична галузь Карпатського регіону має однобокий розвиток: замість наповнення місцевої економіки грішми туристів та інвестиціями в інфраструктуру, а місцевих бюджетів податками, туризм досить часто виконував роль насоса, який висмоктував з регіону мільйони гривень та фінансував закордонні держави. Так, у 2001 році у Закарпатті було зареєстровано як туристи 6542 особи з-за кордону (Угорщини, США, Росії, Чехії, Німеччини, Канади і Словаччини), їм було продано майже 26000 туроднів. І в той же час за посередництвом закарпатських фірм за кордон було відправлено 20518 осіб, які „спожили” 132000 туроднів [14, с. 34].

Результати подальших досліджень можуть бути викладені у формі детально розробленої карти інвестиційної привабливості Карпатського регіону на зразок тієї, що створена у Львівському Національному університеті для Львівської області [11].