Туристичні інвестиції у Карпатському регіоні

4)наслідки Чорнобильської аварії (є потреба у створенні спеціалізованих оздоровниць для лікування радіаційних захворювань, яку можуть задовольнити курорти Карпат);

5)туризм дасть імпульс для розвитку промисловості, сільського господарства, які вимагають значних капіталовкладень;

6)історичний характер розвитку туризму в регіоні (наприклад, Криворівня наприкінці XIX ст. була центром відпочтнку для української інтелігенції) [2, с. 51].

Карпатський економічний район об’єднує південно-західні області України: Львівську, Івано-Франківську, Закарпатську, Чернівецьку. Площа району – 56,6 тис км2, що становить 9,4% території України. Населення району – 6 412 тис чол. (на 01.01.99) [4, с. 432] Рівень економічного розвитку району оцінюється як середній, розмір національного доходу на душу населення перевищує середньодержавний лише у Львівській області. В останні роки поглиблювалися тенденції до соціально-економічного занепаду краю внаслідок порушення виробничих зв’язків, зростання безробіття, загострення демографічної ситуації, поглиблення диспропорції у рівнях життя у містах і селах, рівнинній і гірських частинах, деградація природи Карпат, занедбання історико-культурних цінностей. Провідними галузями господарства регіону стали лісова і деревообробна, хімічна, будівельна, харчова, легка, окремі галузі машинобудування, сільське господарство, туристична індустрія. Одним із стратегічних напрямків розвитку регіону є освоєння його багатих туристично-рекреаційних ресурсів, що дасть поштовх для розвитку економіки регіону і подолання структурних диспропорцій і кризових явищ.Велику рекреаційну цінність мають лісові та гірсько-лучні ландшафти гірських хребтів – Чорногори, Рахівського та Свидовецького масивів, Східних Бескидів та Горган, широколисто-лісові ландшафти Розточчя. У Карпатському регіоні великі запаси бальнеологічних ресурсів. Особливо виділяється трускавецька „Нафтуся”, відома своїми унікальними властивостями вода. Бальнеологічні курорти є у містах і селах всіх областей регіону: Моршин, Великий Любінь, Немирів, Шкло, Східниця, Синяк, смт Солотвино, с. Боржава, с. Черче та багато інших. Великий потенціал для екотуризму мають Карпатський біосферний заповідник, біосферний заповідник „Східні Карпати”, природний заповідник „Розточчя” природні національні парки „Синевир”, Вижницький, Карпатський, Яворівський, каньйон Дністра [2, с. 53].

Центрами історико-культурного туризму став Львів – туристична перлина України, внесена у світову спадщину ЮНЕСКО, Хотин, Коломия, Галич, Чернівці, Ужгород, Мукачеве та ін. Центром сакрального туризму є Крехівський монастир, Манявський скит. Карпатський регіон належить до найбагатших в Україні територій на пам’ятки історії та культури, найстаріші з яких розташовані в районі Дністра і Закарпаття. На території чотирьох областей взято під охорону понад 6000 пам’яток архітектури IX-XX століття. Світову славу здобула дерев’яна архітектура Карпат XIV-XIX століття. У регіоні збереглася багата духовна культура – своєрідні звичаї та обряди, народні промисли, фольклор буковинців, бойків, лемків і гуцулів. У Карпатах є всі можливості для гірськолижного туризму – це Рахівський, Сколівський район Львівщини, Верховинський район Івано-Франківщини, Вижницький район Чернівецької області, відомі центри – Ворохта, Славське, полонина Драгобрат. Набув розвитку сільський зелений туризм у малих гірських селах і хуторах (у Львівській області є центр сприяння розвитку сільського зеленого туризму).

Привабливим з точки зору інвесторів є унікальне географічне положення регіону на перетині багатьох транспортних шляхів та потоків товарів і послуг у центрі Європи.

Для ефективного використання сприятливих чинників розвитку туристичної галузі у регіоні потрібні значні капіталовкладення – інвестиції.

Карпатський регіон становить 5-7% сукупного туристичного потенціалу України (за даними агенції ІКАР-Україна”). Регіон унікальний у розумінні туристично-рекреаційного потенціалу. Ставка робиться на розвиток сільського зеленого туризму, а потім на розвиток гірськолижних центрів. Позитивних змін законодавства очікує закродонний інвестор.

Галузь туризму Львівської області за 2002 рік принесла 3,8 млн грн у бюджет, а це стільки, скільки Івано-Франківська, Чернівецька і Закарпатська області разом взяті. Кількість іноземних туристів – 26 тис. Кількість поляків, німців, які приїхали у Львівську область, зросла у 5 разів за 2002 рік, а всього кількість туристів – у 2 рази.

РОЗДІЛ 3. ТУРИСТИЧНІ ІНВЕСТИЦІЇ ТА РОЗВИТОК ТУРИСТИЧНОЇ