Туристичні інвестиції у Карпатському регіоні

Практичне значення роботи полягає в тому, що досвід Карпатського регіону може бути використаний для складання програм розвитку туризму та інвестування у цю галузь у регіонах України, де такі дослідження ще не проводилися (Волинь, Чернігівщина та ін.). Застосування іноземного (польського) досвіду дозволить уникнути небажаних помилок і сконцентрувати зусилля на конкретних проблемах і можливостях розвитку туризму. Важливим також є досвід співпраці міжнародних організацій, підприємців і державних органів, у чиїх силах сприяти або стримувати процес залучення інвестицій в економіку регіону.

Ця робота передбачає виконання таких завдань:

1)вивчити проблеми інвестування у туристичну галузь Карпатського регіону;

2)ознайомитися із процесом складання регіональної інвестиційної програми;

3)ознайомитися з досвідом міжнародної співпраці у вивченні можливостей розвитку туристичного сектору Львівської області (на основі матеріалів проекту „Туристичний потенціал Західної України” у рамках Польсько-американсько-української ініціативи про співпрацю – PAUCI);

4)вивчити основні пункти складання інвестиційного проекту для туристичного інвестора.

Методом виконання цих завдань є опрацювання відповідної літератури.

Тематика залучення інвестицій у туристичну сферу України є порівняно новою. Цим можна пояснити незначну кількість розробок, присвячених проблемам і перспективам інвестування туризму. Більшість джерел висвітлюють питання класифікації та характеристики рекреаційно-туристичних ресурсів України і окремих її регіонів, організації туристичної діяльності в Україні, розглядають проблеми розвитку туризму у нашій державі. Звичайно, при цьому відзначається відсутність необхідних інвестицій у галузь.Основними джерелами написання даної роботи були ресурси Інтернету, зокрема сторінки обласних державних адміністрацій у Карпатському регіоні. Варто звернути увагу на Програму залучення інвестицій в економіку Івано-Франквської області на 2002 – 2005 роки, де проаналізовано стан інвестиційної діяльності, інвестиційні пріоритети, інвестиційну активність в окремих секторах економіки та інші питання. Якщо не прямо, то опосередковано тут зачеплено проблеми інвестицій у туристичну галузь, описано перспективи інвестиційного забезпечення туристично-рекреаційного комплексу. Обласні програми розвитку туризму на 2002 – 2010 роки містять окремі пункти, де відзначається необхідність сприяння залученню інвестицій через створення відповідного інвестиційного клімату.

Найважливішим джерелом інформації були матеріали регіонального семінару „Напрямки і можливості інвестицій у туристичну галузь Львівської області”, проведеного у рамках проекту „Туристичний потенціал Західної України”. Дослідження інвестиційної атракційності на основі статистичних даних та анкетування державних адміністрацій були проведені в Україні вперше. Автори проекту визначили потенційні території, які мають шанси для розвитку туризму та залучення в них інвестицій, створили карту інвестиційної привабливості регіону.

Значну частину матеріалу для роботи було взято із книги Чипяка В.Ф. „Організація туристичної діяльності в Україні”, де подано аналіз впливу діяльності у сфері туризму у світовому масштабі і в Україні.

РОЗДІЛ 1. ВПЛИВ ТУРИЗМУ НА РОЗВИТОК ЕКОНОМІКИ

Законодавством України туризм визначено як тимчасовий виїзд особи з місця постійного проживання в оздоровчих, пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях без здійснення оплачуваної діяльності у місці перебування [1].

Туристичний бізнес – вид економічної діяльності, який полягає у наданні туристичних послуг з метою отримання прибутку. До туристичних належать послуги щодо розміщення, харчування, транспортного, інформаційно-рекламного обслуговування, а також послуги закладів культури, спорту, розваг, побуту тощо, спрямовані на задоволення потреб туристів.

Сучасна індустрія туризму – одна із галузей світового господарства, яка швидко прогресує. Її можна розглядати і як самостійний вид економічної діяльності, і як міжнародний комплекс. Швидкі темпи розвитку туристичного бізнесу наприкінці XX – на початку XXI ст. зумовлені посиленням процесу інтеграції, досягненнями НТР, особливо у галузі транспорту і нових інформаційних технологій, зростанням доходів населення у країнах Західної Європи, США та ряду інших країн, підвищенням рівня культури та освіти, урбанізаційними процесами.