Територіально-виробничі комплекси України

У зв'язку з вичерпанням промислових запасів вугілля чимало шахт (і зокрема — нерентабельних) закриваються. Значну кількість шахтарів треба буде працевлаштувати в інших галузях економіки. Тому комплек¬суючими галузями Донбасу повинні стати малоприродомісткі, низькоматеріало-, енерго- і фондомісткі, а також ті, що найменше забруднюють природне середовище і, водночас, конче потрібні для економіки України (це — середнє, точне і сільськогосподарське машинобудування, приладо¬будування, електронна, електротехнічна, комп'ютерна та інші промисло¬ві галузі). Для Донбасу дуже гостро стоїть проблема зайнятості жіно¬чої робочої сили. Через це в комплексі з існуючими галузями значно більшого розвитку повинні набрати легка і місцева промисловість, і зо¬крема — такі їх підгалузі, як текстильна, швейна, шкіряна, взуттєва та ін. Наявні сільськогосподарські ресурси дозволяють розвивати і харчо¬ву промисловість. Отже, перспективні конструкція і модель Донбасу по¬винні принципово відрізнятися від існуючих. Хоча такі галузі промисло¬вості, як вугільна, металургійна, хімічна, коксохімічна, важке машино¬будування, електроенергетика та ін., при повній їх модернізації та пере¬веденні на нові, прогресивні технології, збережуть у Донбасі своє про¬філююче значення, все ж господарство цього району повинне набрати більших комплексності, збалансованості та структурної завершеності.

Забезпечення оптимальних функціонально-компонентної та терито-ріальної структур ТВК Донбасу можна досягти на основі економіко-математичного моделювання. Сучасні економіко-статистичний апарат, інформаційна база та електронно-обчислювальна техніка дозволяють промоделювати різні варіанти його структурної перебудови і вибрати з них оптимальний.

Надзвичайно висока скупченість у Придніпров'ї промислових під-приємств і різних галузей без економічної, технологічної, організаційної та транспортної взаємо ув’язки зумовила настільки велике антропогенно-техногенне навантаження на його територію, що надалі цей район мо¬же перетворитися на другий Чорнобиль. Хоча він і виділяється як само¬стійний ТВК, де основними галузями промисловості є чорна й кольорова металургія, гірничорудна, коксохімічна, нафтохімічна, хімічна промис¬ловість і важке машинобудування, вони дуже слабо комплексуються між собою та майже не доповнюються іншими промисловими галузями. То¬му існуюча у Придніпров'ї сукупність галузей промисловості може бути доповнена сільськогосподарським, середнім і точним машинобудуван¬ням, а також підгалузями легкої та харчової промисловості. Наявність у цьому районі великої кількості відходів дозволяє розвивати на їх базі цілий ряд підгалузей будівельної індустрії. Конструювання і моделю¬вання перспективних функціонально-компонентної та територіальної структур Придніпровського економічного району за допомогою вироб¬ничих циклів дозволять досягти оптимального поєднання всіх галузей і відповідних параметрів комплексо утворюючих виробництв, забезпечи¬ти повніше використання сировини, утилізацію відходів, безперервність і синхронність виробничих циклів, істотно підвищити економічну ефектив¬ність суспільного виробництва.Північно-Східний район відрізняється досить високим розвитком середнього і точного машинобудування, металообробки, хімічної та лег¬кої промисловості. Тут є потенціальні запаси нафти й газу, фосфоритів, кам'яної солі, каоліну, гіпсу, крейди, мергелю, вапняків і багатьох інших будівельних матеріалів. У перспективі найбільшого розвитку в цьому районі можуть набрати енергетичне, електротехнічне, сільськогосподар¬ське, транспортне машинобудування, верстате- і приладобудування, тракторобудування, виробництво устаткування для різних галузей про¬мисловості та сільського господарства. Значні перспективи для розвитку мають тут і нафтогазова, хімічна, легка, харчова промисловість. Оптимізація структури всіх цих галузей, їх раціональне поєднання в основ¬них промислових вузлах (Харківському, Полтавському, Кременчуцько¬му, Сумському, Конотопському, Первомайсько - Балаклійському, Лубен¬ському, Роменському, Шосткинському, Шебелинському та ін.) дозволять істотно поліпшити функціонально-територіальну структуру цього райо¬ну, тісніше ув'язавши його економіку в господарському комплексі Ук¬раїни.

Південний економічний район сформувався як такий, що спеціалізу¬ється на машинобудуванні, легкій і харчовій промисловості, високо інтенсивному сільському господарстві. Високою є частка цього району у виробництві морських танкерів, суховантажних суден, самохідних кра¬нів, кукурудзозбиральних комбайнів, тракторних плугів, металорізаль¬них верстатів і ковальсько-пресового устаткування. Комплексуючими га¬лузями тут повинні стати сільськогосподарське машинобудування (ви¬робництво зернозбиральних комбайнів, гідротехнічних і поливних ма¬шин), середнє і точне машинобудування, виробництво електронного, електротехнічного і радіотехнічного обладнання і спеціальних комп'ю¬терів. Ці галузі вкрай необхідні для забезпечення перспективного роз¬витку вже існуючих. Досягнення повної комплексності району може бути забезпечене за умови розвитку всіх підгалузей харчової та легкої промисловості.

Західно-Поліський район характеризується високо розвинутими лег¬кою, харчовою, машинобудівною, металообробною, деревообробною та фарфоро-фаянсовою промисловістю. В перспективі, на доповнення до існуючих галузей промисловості, тут можуть розвиватися сільськогос-подарське, середнє, точне, автомобільне та побутове машинобудування. Формування євро регіону «Буг», розширення економічних зв'язків з По-льщею, Бєларуссю і рядом західноєвропейських країн дозволять підви¬щити індустріальний рівень Західно-Поліського району також за раху¬нок багатьох галузей промисловості та будівельного виробництва, нових підприємств середнього і точного машинобудування, текстильної, харчо¬вої та харчосмакової промисловості.