Іудаїзм
Період Першого храму – це епоха зростання впливу жреців і посилення культу Яхве. Вже тоді утворилися ті основи іерократії та теократіїї, що згодом у повній мірі прояви-лися пізніше, в період Другого храму. Цар Соломон відновив закон про десятинний збір для жреців, і це, звичайно стало сильним поштовхом для посилення ролі жреців у житті суспільства. Жреці були найбагатшою кастою.
Після завоювання Вавілонії перським царем Кіром у 538 р. до н.е. євреям дозволили повернутися в Іерусалім, а храм був заново відбудований. Жреці знову отримали всі прівилеї. В період Другого храму культ Яхве став ще більш очищеним від залишків політеїзму. Жреці храму, практично забравші у свої руки владу в країні, взагалі заборо-нили виготовлення будь-яких ідолів, в тому числі й ідолу Яхве. На межі нашої ери в іудейському суспільстві поширилась ідея про месію, цю ідею сповідувало багато сект, що чекали божественного втручання у хід історії. Ця ідея певною мірою спровокувала виступ іудеїв проти римлян. Римляни жорстоко подавили повстання іудеїв. Іудейська держава припинила своє існування, євреї розселилися по всьому світу.
Іудаїзм євреїв діаспори.Немало євреїв перебувало за межами своєї держави ще до цього, але саме розгром храму (70 р.) та зруйнування Іерусаліму (133 р.) поклали кінець існуванню давньоєв-рейської держави, а разом з цим – і стародавньому іудаїзму.
Євреї розселилися по всьому світі. На початку нашої ери тільки в Римській імперії проживало 4-4,5 млн. євреїв, у той же час у Палестині проживав лише 1 млн. Звісно таке розселення євреїв потребувало реформування релігії.
Життя євреїв концентрувалось навколо їх релігійного центру – общини. За вимогами ритуалу євреї збирались щосуботи для богослужіння, читання священого писання, об-говорення різних справ, що стосувалися всієї общини. В діаспорі виникає нова релігій-на організація – синагогальна. Синагога – це молитвенний будинок, релігійний та сус-пільний центр єврейської общини, де рабини та інші знавці Тори тлумачать священі тексти, моляться Яхве та вирішують всі спірні питання і проблеми за допомогою свого авторитету. Складений у ІІІ – V ст. Талмуд став основним збірником релігійних при-писів. Талмуд виник в результаті необхідності пристосувати старе релігійне вчення і біблейське законодавство до нових умов життя євреїв. Іудаїзм, в період якого склада-ється Талмуд прийнято називати талмудичним.
В епоху феодалізму в багатьох містах Європи євреї жили окремо від інших жителей в спеціальних кварталах – гетто. Але такий гніт лише зміцнив єврейські общини.
Вже у ХІХ ст. з’являється тенденція до ще одного, остаточного реформування іудаї-зму. Багато євреїв, особливо у Західній Європі та США, переходять у християнство. Лі-квідація гетто призвела до послаблення общинних стосунків, адже євреї більше почали спілкуватися з людьми іншої національності. Деякі єврейські старшини, занепокоєні таким станом справ, погодились на часткові зміни. Реформісти стверджували, що по-трібно відмовитися від суворих наказів рабинів, їхніх віджилих розпоряджень. Інші бу-ли категорично проти. Так з’явились два типи синагог – ортодоксальні та реформовані.
ІІІ. Межі поширення.
Нижче подано дані про кількість віруючих у різних країнах.
Європа: Великобританія - 450 тис. (у Великому Лондоні - 280 тис.), Італія - ЗО тис., Франція - 535 тис. (у Парижі - 300 тис.), Австрія - 8 тис., Нідерланди - ЗО тис., Швей-царія - 21 тис., Німеччина - 20 тис., Греція - 6 тис., невеликі групи по кілька тисяч у Польщі, Чехії, Словаччині, Болгарії, Румунії, на території кол. СРСР.
Азія: Іран - ЗО тис., Турція - 40 тис., Ліван - 3 тис., невеликі групи майже у всіх краї-нах Південно-Західної Азії (Йемен, Саудівська Аравія, Оман, Афганістан, Пакистан, Ірак, Кувейт, Си¬та ін.). В Ізраїлі більша частина населення сповідує іудаїзм, де він ого-лошений державною релігією.
Африка: Марокко - 48 тис., у Ефіопії один із народів агау – фалаша або так звані “чо-рні євреї” додержуються іудаїзму — ЗО тис.
Північна Америка: Канада — 280 тис. (у Монреалі - 110 тис., у Торонто - 88 тис.). Більше всього іудеїв у США - 5,7 млн. (у Нью-Йорку з передмістями - 2,4 млн., у Лос-Анджелесі - 535 тис., Філадельфії - 330 тис., Чікаго - 270 тис., Бостоні - 175 тис., Майа-мі - 140 тис., Вашингтоні - 100 тис.).