Пізні національні релігії
Чимало елементів культу євреї запозичили від сусідніх народів. Так, від місцевого палестинського населення було взято землеробські свята: маццот — весняне свято, яке злилося з давньою скотарською пасхою; шабуот, п'ятидесятниця — свято жнив пшениці; суккот — свято кущів, на честь збору плодів та ін.
Укладання перших п'яти книг Біблії, які отрима¬ли назву Тора (закон), або "п'ятикнижжя Мойсея", було завершено й оголошено віруючим у 444 р. до н. е. Пізніше були написані інші книги Старого За¬повіту, про які мова буде йти окремо. Іудаїзму прита¬манні такі характерні риси: монотеїзм — віра в єдиного бога Ягве, творця небес і землі; віра в особ¬ливе покровительство Ягве щодо євреїв; в кінець світу; у потойбічну винагороду; у воскресіння з мерт¬вих; в прихід божественного спасителя — Месію і створення ним тисячолітнього царства в Єрусалимі; де¬тально регламентована обрядовість і особливий ритуал.
Священною книгою іудаїзму є Талмуд (від ста-роєвр. "ламейд" — вивчення) — багатотомний збір¬ник єврейських догматичних, правових, релігійно-філософських, моральних і побутових уявлень, які сформувалися протягом багатьох віків — з IV ст. до н. е. до V ст. н. е. Структурними складовими Талмуда є Міпша та Гемара. Міщна — об'ємний коментар до Старого Заповіту. Вона поділяється на 63 трактати, ,що утворюють 6 розділів. Гемара — збірник тлума¬чень до трактатів Мішки. Завдяки тому, що коменту¬вання Мішни здійснювалося у Палестині й Вавилоні, розрізняють два Талмуди: палестинський (Т. Єрушал-мі) і вавилонський (Т. Бавлі). Перший було від¬редаговано у III ст. н. е., другий — у V ст. Спочатку зміст Талмуда передавався усно з покоління в по¬коління. Тому на відміну від Старого Заповіту — пи¬саного закону — Талмуд називався усним законом. Пристосовуючи Біблію до історичних умов, талмуди¬сти розробили безліч правил, постанов та заборон.
Талмуд вміщує роздуми про культ, догматику, мо¬раль і різноманітні релігійні приписи, а також еле¬ментарні дані з первісної медицини, математики, географії, притчі й прислів'я, казки і легенди, міфи. Талмуд зберіг і деякі дані історичного характеру: про виникнення релігійних партій і угруповань в Іудеї (книжники, ессени, саддукеї, фарисеї), про транс¬формацію релігійних уявлень стародавніх євреїв з ча¬су "завершення" Старого заповіту. Через весь Талмуд проходять ідеї залежності людини від Бога, непоруш¬ності існуючих порядків, а також пооповідь покір¬ності.
Усе життя віруючого єврея підпорядковане ба¬гатьом релігійно-обрядовим діям і заборонам (їх ра¬зом нараховується 613, серед них 248 повелінь і 365 заборон).
Основою іудейської моралі вважається Декалог — 10 заповідей (шануй єдиного Бога, не створи собі ку¬мира, не поминай ім'я Бога без необхідності, шануй день суботи, шануй своїх батьків, не вбивай, не пере¬любствуй, не кради, не свідчи брехливо на ближнього свого, не зажадай майна ближнього свого).
Частина заборон пов'язана з статевим життям, інші — з їжею. Одна з найсуворіших заборон сто¬сується вживання в їжу крові. Ягве ніби сказав євреям: "...душа кожного тіла є кров його, вона душа його, тому я сказав синам Ізраїлевим: не їжте крові з будь-якого тіла, тому що душа тіла є кров його, кожний, хто їсть її, — знищиться" [Лев., 17:14].
Євреям забороняється вживати м'ясо певних тва¬рин (трефне). Дозволяється їсти м'ясо кошерне, тоб¬то приготовлене відповідно до ритуалу.
На восьмий день життя новонароджений хлоп-чик-єврей підлягає обряду обрізання. Біблія приписує запровадження такого звичаю Аврааму, який нібито отримав особливий наказ від Бога: "Обрізайте край¬ню плоть вашу: і це буде знаменням заповіту між мною і вами. Восьми днів від народження хай буде обрізане у вас в роди ваші кожне дитя чоловічої статі" [Буг., 17:11, 12].
Іудаїзму притаманне протиставлення євреїв ін¬шим народам, він ставить неєвреїв поза законом.
У сучасному Ізраїлі іудаїзм оголошений державною релігією. З іудаїзмом тісно пов'язаний сіонізм — політична течія єврейської буржуазії, що сформувала¬ся наприкінці XIX ст. Він включає в себе різноманітні організації на чолі з "єврейським агентством". Сіонізм запозичив і пропагує одну з провідних ідей іудаїзму — ідею "богообраності" євреїв як вищої раси.
В Україні єврейське населення сповідує іудаїзм. Служителі іудаїстського культу стоять на лояльних позиціях, підтримують політику і шанують закони держави. На 1999 р. в Україні діяли 100 офіційно за¬реєстрованих іудейських релігійних громад, в яких налічується більше 50 священнослужителів, активно працюють 32 недільні школи.Івдуїзм (720 млн віруючих) як давньоіндійська релігія склався на базі давнього брахманізму. В про¬цесі суперництва буддизму з брахманізмом, точніше, як підсумок суперництва, як результат його перемоги і виник індуїзм. Ця доктрина була схожа з буддизмом, але вирішальною перемогою її, що забезпечила кін¬цевий успіх, є орієнтація на конкретні умови кастової Індії з ЇЇ численними культурними традиціями, що склались на рубежі нашої ери. В цьому розумінні найповнішим визначенням поняття "індуїзм" можна вважати індійський спосіб життя, включаючи усю су¬му життєвих принципів і норм соціальних та етичних цінностей, вірувань і уявлень, обрядів та культів, міфів і легенд, буднів та свят тощо.