Розвиток творчого мислення дітей

• захищай власного короля.

Завдяки цим евристичним правилам шахіст аналі¬зує лише декілька комбінацій із загальної кількості. Одначе вони не гарантують, що буде обрано най¬вдаліший хід. Так шахіст, який намагається зберег¬ти матеріальну рівновагу, може не помітити того, що якщо зараз суперник жертвує фігуру, то в неда¬лекому майбутньому це може призвести до ситуації, що закінчиться матом.

За творчого підходу до проблеми, крім відомих, загальноприйнятих евристик, можна виробити для себе правила, що відповідають конкретній ситуації, І Особливо важливо це в нестандартних завданнях, що не мають аналогів розв'язання, і в проблемних ситуаціях з «розмитими кордонами». У таких зав¬даннях саму проблему не завжди чітко визначено, ; тому вона потребує остаточного формулювання, j Отже, від того, хто розв'язує проблему, вимагається вміння побудувати проблемну ситуацію: визначити проблему, критерії оптимального розв'язання, відо¬кремити головне від другорядного, вишикувати предмети та об'єкти за ступенем важливості.

Найбільша психологічна небезпека за еврестичного мислення — це занадто поспішне приймання ва¬ріанту розв'язання, що здається оптимальним. Подолати цю небезпеку можна, якщо спробувати ' знайти декілька варіантів розв'язання і порівняти їх для вибору найкращого.

ІІІ. Програма розвитку творчого мислення

Програма складається з трьох розділів. Кожен розділ названий згідно з етапами розвитку творчого мислення. Перший розділ розраховано на 5—7-річ-1 них дітей, у ньому зібрано творчі завдання, пов'яза-1 ні з наочно-дійовим мисленням. У цьому розділі ставиться завдання сформувати такі вміння:

• відтворювати зовнішній вигляд і властивості предмета з пам'яті;

• вгадувати предмет за словесним описом власти¬востей і ознак;

• відтворювати зовнішній вигляд предмета на під¬ставі якоїсь його частини;

• узнавати, в невизначених графічних формах (чорнильні плями тощо) різні знайомі пред¬мети;

• комбінувати та сполучати в одному предметі властивості й ознаки інших предметів та об'єктів;

• знаходити у двох і більше об'єктах загальні та відмінні ознаки;

• узнавати об'єкт за описом можливих дій з ним;

• переносити дії, що можна застосувати до одно¬го предмета, на інший;

• складати сюжетне оповідання про який-небудь об'єкт;

• використовувати мірку, порівнюючи предмети за величиною, вагою;

• розташовувати предмети у порядку зменшення або зростання якої-небудь властивості та роби¬ти звідси висновки;

• знаходити дії, протилежні за значенням (збіль¬шувати—зменшувати, розрізати — поєднувати).Деякі з перелічених умінь можуть формуватися і паралельно і незалежно одне від одного. Ми відок¬ремили дві групи щодо незалежних умінь та об'єд¬нали їх у два блоки: перший пов'язаний з розвит¬ком уявлень, другий — з розвитком розумових дій. Другий розділ спрямовано на розвиток причинно¬го мислення. З цими завданнями можуть працюва¬ти діти 8—11 років. У цей віковий період у дітей важливо сформувати такі уміння:

• передбачати наслідки взаємодії об'єктів і явищ;