Розвиток творчого мислення дітей

І. Що таке творче мислення

Ще здавна людство намагалось збагнути сутність творчості. Першими об'єктами вивчення були люди науки та мистецтва. Аналізувались їхні щоденники, листи, висловлювання. Більшість авторів великих винаходів визначали дві стадії творчого процесу: перша стадія—тривалі роздуми над фактами та яви¬щами, що вивчалися; друга стадія — те, що російсь¬кою мовою називається «озарением», плюс інтуї¬тивно прийняті рішення. Винахідник Томас Едісон так визначив процес творчості: «Винахід — це 99% поту і 1% натхнення».

У другій половині нашого століття досліди твор¬чого мислення значно розширилися. Було створено перші діагностичні завдання, що виявляли рівень розвитку творчого мислення. Почали вивчатися процеси творчості дітей та підлітків. Розроблялись перші навчальні програми формування творчих здібностей. У цей час було виявлено психологічні складові творчої діяльності: гнучкість розуму; сис¬тематичність і послідовність мислення; діалектичність; готовність до ризику та відповідальності за прийняте рішення.

Гнучкість розуму складається із здібності до від¬окремлення суттєвих ознак з безлічі випадкових і здатність швидко перебудовуватися з однієї ідеї на іншу. Люди з гнучким розумом зазвичай одразу пропонують значну кількість варіантів рішень, ком¬бінуючи та переставляючи окремі елементи проб¬лемної ситуації. Систематичність та послідовність дозволяють людям керувати процесом творчості. Без них гнучкість може перетворитися на «перего¬ни ідей», коли рішення до кінця не продумуються.

У цьому випадку людина, яка має багато ідей, не може вибрати серед них потрібну. Вона нерішуча та залежна від тих, хто її оточує. Завдяки систематич¬ності всі ідеї зводяться до певної системи і послі¬довно аналізуються. Доволі часто за такого аналізу абсурдна на перший погляд ідея перетворюється і відкриває шлях до вирішення проблеми.

Часто-густо відкриття народжувалось за поєднан¬ня здавалося б непоєднуваного. Цю здатність назва¬ли діалектичністю мислення. Приміром, тривалий час такі явища, як бездротова передача мовлення на відстань, польоти на апаратах, важчих за повітря, запис і зберігання звуку здавалися непридатними • для розв'язання. Людина, яка мислить діалектично, може чітко сформулювати протиріччя і знайти спо¬сіб його вирішення.

Людина, яка вміє мислити творчо, також має пот¬ребу в здатності ризикувати і не боятись відпові¬дальності за своє рішення. Це відбувається тому, що доволі часто старі та звичні способи мислення зрозуміліші більшості людей. Приміром, відомо, що закони спадковості було відкрито й опубліковано Георгом Менделем у 1865 році. Але до 1900 року всі біологи ігнорували відкриття Менделя. Лише через 35 років, після того, як три різні групи вчених зно¬ву відкрили закони спадковості, про відкриття Менделя згадали і прийняли його.

ІІ. Стадії творчого мислення

Згадані в попередньому розділі психологічні ком¬поненти творчості є властивостями дорослого мис¬лення. У дітей здібності до творчості складаються поступово, вони проходять декілька стадій розвит¬ку. Ці стадії спливають послідовно: перед тим як бути готовою до наступної стадії, дитина обов'язко¬во повинна оволодіти якостями, що формуються на попередніх стадіях. Дослідження дитячої творчості дозволяють виявити як мінімум три стадії розвитку творчого мислення: наочно-дійове, причинне і ев¬ристичне.

НАОЧНО-ДІЙОВЕ МИСЛЕННЯ

Мислення народжується від дії. У дитинстві та ранньому віці воно невід'ємне від дії. У процесі ма¬ніпулювання з предметами дитина вирішує різно¬манітні розумові завдання. Приміром, граючись із збірно-розбірними іграшками типу головоломок, пірамідок, матрьошок, дитина практично, методом спроб і помилок, шукає принципи їх розбирання та збирання, навчається враховувати та співвідносити між собою величину та форму різних деталей. До п'яти-шести років діти навчаються створювати дії подумки. За об'єкти маніпулювання правлять уже

не реальні предмети, а їхні образи-уявлення. Най¬частіше діти уявляють наочний зоровий образ пред¬мета. Тому мислення дитини дошкільного віку на¬зивають наочно-дійовим. Дуже важливими для роз¬витку мислення є завдання на досліди образу-уявлення. До п'яти років діти навчаються розчленову¬вати уявлення на окремі частини, активізувати кон¬тури предметів, співставляти схожі предмети між собою і знаходити схожість та відмінності.