Розвиток творчого мислення дітей

Щоб стимулювати творчу активність і відкинути негативний вплив критичності, використовуються різні методи і засоби.

Ось деякі з них:

• засіб образного порівняння (аналогії), коли який-небудь складний процес або явище порів¬нюється з простішим і зрозумілим. Цей засіб використовується під час складання загадок, прислів'їв, приказок;

• метод мозкового штурму. Це метод колективно¬го розв'язання проблеми. Автор «мозкового штурму» А. Осборн запропонував поділити процес висунення гіпотез і процес їхньої оцін¬ки, аналізу. Пошук ідей ведеться за умов, коли критика заборонена і кожна ідея, навіть жартів¬лива і безглузда, винагороджується. Завдяки мозковому штурму почасти виникають нові й оригінальні шляхи розв'язання проблемних си¬туацій;

• метод комбінаційного аналізу. В його основі ле¬жить матриця сполучень двох рядів фактів (оз¬нак об'єктів або самих об'єктів). Наприклад,. під час вивчення мови дитина може сполучати поняття, що відносяться до частин мови, і чле¬нів речення. При цьому вона відповідає на за¬питання: «Якою частиною мови може виявля¬тися той чи інший член речення?». Кожний осередок матриці — це сполучення якого-не-будь члена речення і якоїсь частини мови. Ди¬тина може придумати речення з таким сполу¬ченням або сказати, що таке сполучення не¬можливе.

ЕВРИСТИЧНЕ МИСЛЕННЯ

Діти дорослішають і стикаються з великою кіль¬кістю ситуацій, коли неможливо виокремити одну причину події. Більшість соціальних і природних явищ викликана значною кількістю різноманітних факторів. Прогнози розвитку цих явищ мають віро¬гідний характер, що свідчить про їх приблизну точ¬ність і достовірність. Типовими прикладами ситуа¬цій із вірогідними прогнозами можуть служити прогнози погоди, закінчення шахової партії, вироб¬ничого або побутового конфлікту тощо.

У всіх цих випадках причинне мислення виявля¬ється недостатнім. Виникає необхідність у поперед¬ній оцінці ситуації і виборі серед безлічі варіантів і великої кількості факторів таких, що мають суттє¬вий вплив на розвиток подій. При цьому вибір спи¬рається на низку критеріїв, правил, які дозволяють звузити «зону пошуку», зробити його якомога ско¬роченим, вибірковим. Мислення, яке спирається на критерії вибіркового пошуку, завдяки чому з'явля¬ється можливість розв'язувати складні, невизначені, проблемні ситуації, називають евристичним.

Евристичне мислення формується орієнтовно до 12—14 років. Вивчення мислення дітей та підлітків показує, що в порівнянні з молодшими школярами, підлітки по-іншому досліджують проблемну ситуа¬цію. В період між 9 і 11 роками дослідницька актив¬ність дітей дуже висока. Діти задають дуже багато різноманітних пошукових запитань відносно най¬різноманітніших аспектів ситуації. Підлітки одразу ж концентрують свою увагу на одній або декількох гіпотезах. Це заощаджує час, дозволяє більш пог¬либлено попрацювати над проблемними аспектами,

хоча можливе «тупцювання на місці» через неефективність ідеї. Звузити «зону пошуку» допомагають критеріальні правила, які називають евристиками.

Наприклад, у шаховій грі застосовуються такі ев¬ристики:

• намагайся розвити власні фігури;

• зберігай матеріальну рівновагу;

• намагайся оволодіти центром;

• атакуй короля суперника;