Концепції особистості у вітчизняній психології
Цю славетну низку вітчизняних персоналістів мож¬на було б продовжити, поза-як дослідженню психоло¬гічних проблем особистості присвятили свої праці багато українських спеціалістів. Утім, ми наводимо передусім саме цей перелік імен, тому що їхні здобут¬ки можуть бути представлені у ви¬гляді цілісної концепції особис¬тості, а не окремих психологічних поглядів на її природу. Критерієм сформованості такої концепції ми вважаємо наявність у науко¬вих працях цих персонологів ґрунтовного наукового визначен¬ня особистості, цілісного уявлен¬ня про її будову, розвиток і функ¬ціонування як суб'єкта діяль¬ності й поведінки, а також — існування прикладних аспектів їхньої концепції.Отже, за ретроспективного аналізу й синтезу окреслених вище даних, виділених у наукових пра¬цях вітчизняних психологів, мо¬жуть бути реконструйовані справжні, повноцінні концепції особистості — навіть тоді, коли самі вчені не стверджували це. Крім того, деякі з вітчизняних «дефакто» персонологів змушені були «де-юре», за певних ідеологічних, політичних умов маскувати, при¬ховувати свої теоретичні погляди на особистість. Так, наприклад, ми переконані, що Л.Виготський навмисне завуалював своє оригі¬нальне «учення про особистість» у наукових працях, чудово розу¬міючи нищівну для психології особистості суть авторитарного сталінського режиму, за якого йому довелося жити і працювати. Тому теоретики й історики су¬часної вітчизняної психології му¬сять провести величезну аналітич¬ну, реконструктивну роботу, як це зробили, приміром, американські спеціалісти, щоб повернути ук¬раїнській науці й суспільству ве¬личезну теоретичну скарбницю оригінальних концептуальних да¬них про особистість. І мовиться не стільки про «хрестоматійний» огляд теоретичних поглядів наших класиків на особистість, скільки про реконструкцію цих поглядів у вигляді повноцінних концепцій.
На цьому шляху нас очікують справжні наукові відкриття, завдя¬ки яким українська психологія по¬стає як гідний член світового пси¬хологічного товариства й отримує творчий стимул для свого подаль¬шого розвитку.
Спробу розпочати таку роботу в галузі психології особистості і здійснено автором. Перші резуль¬тати такої роботи представлено в наступних статтях, у яких викла¬дено концепції особистості таких видатних вітчизняних психологів, як В.Бехтерев, О.Лазурський, Л.Виготський, С.Рубінштейн, О.Леонтьев, К.Платонов, Г.Кос-тюк і В.Моргун. Автор запрошує читачів до ознайомлення з концепціями особистості славетних вітчизняних персонологів, які сприяють відродженню гідності української психологічної науки.
Концептуальне уявлення про особистість в об’єктивній психології та рефлексології В.Бехтерєва
Володимир Михайлович Бех¬терев (20 січня 1857р. — 24 грудня 1927 р.) народився в с. Соралт В'ятської губернії Росії в сім 7 служ¬бовця. 1878р. закінчив з відзнакою Петербурзьку медика-хірургічну (згодом Військово-медичну) акаде¬мію, отримавши звання лікаря-докторанта. Був залишений при клініці нервових і душевних хвороб академії для підготовки докторської дисер¬тації з медицини, яку успішно за¬хистив 1881 р. Услід за цим був обраний професором Казанського університету, де 1885 р. за його ініціативи та участі створюється перша в Росії лабораторія експери¬ментальної психології. 31883р. очо¬лює кафедру психіатрії та клініку нервових і душевних хвороб Петер¬бурзької Військово-медичної ака¬демії, дійсним членом якої обирається 1899 р. 1908 р. заснував і очолив Психоневрологічний інсти¬тут у Санкт-Петербурзі, який став першим у світі центром з комплексного вивчення людини.
Наукові інтереси В.Бехтерева зосереджуються в галузях психі¬атрії, невропатології, фізіології, психології, психогігієни, психопро¬філактики, педагогіки, соціології. Ним створений відомий у психо¬логічній науці напрям, який отри¬мав спочатку назву об'єктивної психології (1904 p.), а потім — психорефлексології (1910р.) і, на¬решті, — рефлексології (1917 p.).
У вересні 1905 р. В. Бехтерев виступив у Києві з програмовою доповіддю «Особистість та умо¬ви її розвитку і здоров'я» на II з'їзді вітчизняних психіатрів [3]. Згодом його погляди на осо¬бистість були викладені у фунда¬ментальній праці «Об'єктивна психологія» (3 випуски у 1907— 1910 pp.) та інших роботах (див. бібліографію).
Розуміння особистості
В.Бехтерев вважав, що визна¬чення поняття особистості пов'я¬зане в науці з великими супереч¬ностями. Про це свідчать різні погляди і думки, залежно від на¬прямів дослідження психіки. На його думку, під особистістю слід розуміти як об'єднуюче, так і спрямовуюче начало, що керує думками, діями та вчинками лю¬дини. Тобто особистість як по¬няття містить у собі, окрім внут¬рішнього об'єднання та коорди¬нації, ще й активне ставлення до навколишнього світу, що грун¬тується на індивідуальній пере¬робці зовнішніх впливів. Відпо¬відно до цього, в особистості ви¬діляються як суб'єктивна, так і об'єктивна сторони. Суб'єктивні переживання особистості завжди виявляються через певну низку об'єктивних явищ.